Лікар Едуард Хорошун та парамедик Ольга Башей (Кроха)

Лікар за покликом. Харків.

Харків — місто, яке щодня живе на межі тривоги та витримки. Снаряди прилітають регулярно, але навіть у цих умовах місто тримається. Військовий шпиталь, де життя буквально виривають уз лап смерті, і де щодня ведеться своя війна за людські серця, легені, руки й очі.

Ми приїхали сюди разом із волонтеркою-парамедиком, Народним Героєм України Ольгою Башей (позивний “Кроха”). Вона знає цей шпиталь не один рік і добре пам’ятає його начальника, полковника медичної служби ,Героя України – Едуарда Миколайовича Хорошуна. Їхні шляхи перетнулися ще у Дебальцевому та Донецькому аеропорту. І зараз, під час нової хвилі війни, вони знову разом.

Лікар зустрів нас дружньо і просто. “Пішли, покажу” каже він і проводить шпиталем. Новий томограф, сучасні операційні столи, діагностичне обладнання — усе це працює сьогодні для тих, кого ще вчора привезли з поля бою. У шпиталі проводять десятки операцій щодня. Лікарі та персонал працюють разом, як злагоджений механізм, або навіть як родина, в режимі 24/7. Тут ніхто не питає про вихідні чи години праці. Тут є лише одне: “Все буде добре”.

Ці коридори пам’ятають Другу світову. Тут тоді рятували солдатів, і тепер знову війна, і знову те саме… Старі стіни й нове обладнання — разом вони складають цей унікальний простір, де минуле стикається з теперішнім. І навіть попри втому, величезну відповідальність, навіть попри особисті втрати, Едуард Миколайович Хорошун усміхається. Він проводжає нас із тією самою усмішкою, яка стає символом цього місця. Усмішкою, яка каже: життя триває.

Для перегляду відео натисніть на зображення