Суть рішення
У четвер, 26 березня, німецький Бундестаг схвалив попередні заходи, які обмежують можливість автозаправних станцій підвищувати ціни на пальне — не більше одного підвищення на добу, і то опівдні. Ініціатива, про яку писали Reuters і DW, наслідує практику Австрії; за порушення передбачені штрафи до 100 000 євро. Якщо Бундесрат підтримає цей законопроєкт, він набуде чинності з початку квітня.
Чому це відбувається
Каталізатор — перебої постачань і підвищена волатильність після загострення конфлікту на Близькому Сході. На внутрішньому ринку Німеччини середньодобова ціна бензину E10 у березні вже перевищувала 2 євро/літр — найвищий показник з травня 2022 року. Аналітики очікують, що інфляція цьогоріч буде ближчою до 3% замість прогнозованих 2%.
Вплив на бізнес і логістику
За даними Німецької асоціації автомобільних вантажоперевезень, логістики та утилізації, у березні вартість дизеля зросла на 28%, а дизель становить близько 30% загальних витрат перевізників. Це змушує бізнес переглядати тарифи та маржі — прямий ефект для ланцюгів постачання по всій Європі.
"Це означає, що нашим компаніям-членам дійсно необхідно підвищити тарифи на вантажоперевезення на 8-10%."
— Дірк Енгельгардт, Директор Німецької асоціації автомобільних вантажоперевезень, логістики та утилізації
Позиція Європи й дані імпорту
Німеччина імпортує нафту з різних джерел: за даними Федерального статистичного відомства, у 2025 році лише близько 6% імпортованої нафти було з Близького Сходу; найбільший постачальник — Норвегія (16,6%), далі — США і Лівія. Минулого року сукупний імпорт складав близько 75,7 млн тонн. На тлі цього уряди Франції, Польщі та Латвії вже анонсували або ввели заходи для пом’якшення удару по секторам, які найбільше постраждали (зокрема тимчасове зниження акцизів у Латвії).
Що це означає для України
Рішення Німеччини — приклад регуляторної відповіді на зовнішній шок, який також позначається на українському ринку. З початку березня ціни на заправках в Україні зросли — частково через ажіотажні настрої, частково через реальне подорожчання на світовому ринку. Водночас в Україні з 20 березня діє 40-денний кешбек: 15% на дизель, 10% на бензин, 5% на автогаз — механізм, що має частково стримати споживчий попит. LIGA.net публікувала аналіз причин подорожчання та інтерв'ю з Володимиром Петренком, засновником мережі UPG, де йдеться про ризики дефіциту і шляхи адаптації.
Що далі
Якщо Бундесрат затвердить норму, вона може стати короткостроковим інструментом стабілізації цін, але не вирішить базову проблему — ризики постачання і загальну волатильність нафти. Для України ключове — моніторити, як зміни в європейській логістиці вплинуть на собівартість перевезень і вчасність поставок. Політика захисту споживачів повинна супроводжуватися підтримкою критичних галузей, щоб тимчасові обмеження не призвели до довготривалих логістичних заторів. Чи стануть такі заходи трендом у ЄС — залежить від подальшого розвитку ринку нафти і реакції партнерів.
