Іще раз про переломні моменти світової історії. 1453 рік

Сьогодні ми живемо на зламі епох. Порядок, який існував у світі більше 30 років після розпаду СРСР, остаточно знищено. На наших очах, і значною мірою – знову “на наших городах” – формується нова архітектура міжнародних відносин, світової безпеки, геоекономічних процесів,  і новий баланс військово-політичних чинників.

Саме тому нового звучання набувають аналогічні поворотні моменти, які вже мали місце у світовій історії – ключові події та обставини, що докорінно змінювали загальний хід подій і баланс сил у світі. Досвід подібних трансформацій є дуже важливим – адже уроки історії треба вивчати, і відповідні висновки треба робити. А деякі вузли, зав’язані свого часу, все одно доводиться розв’язувати – нехай і в нові історичні епохи, і чим пізніше, тим більшими зусиллями.

Одним із таких повчальних моментів є 1453 рік – завоювання Константинополя турками-османами. Ми знайомимо вас із циклом матеріалів і статей, створених у процесі роботи над ігровим документальним фільмом “Паратіхіон”, присвяченого цій події і ролі наших співвітчизників у ній.

XV сторіччя – поворотний момент світової історії

XV століття, безперечно, стало переломним для світової історії. Закінчилося Середньовіччя, почався ранній Новий Час – з усіма його захоплюючими подіями та особливостями, які справжній любитель історії не може не цінувати. Візьміть красу культури та мистецтва Відродження, гарячку Великих географічних відкриттів та “проривні” досягнення науки та техніки. Справді, важливість спадщини того часу навряд чи можна переоцінити.

Певним чином, кожен момент часу є переломним. Все, що ми робимо або не робимо, відкриває шлях для майбутнього і можливості для багатьох інших подій, які мають відбутися пізніше. Деякі віддалені наслідки того, що ми робимо, або не робимо зараз, ховаються в темряві досить далекого майбутнього, яке ми просто не можемо передбачити. Це нормальний стан речей. Але інколи, в окремі моменти, ця “квантова невизначеність” світової історії різко зростає, і події набувають тектонічних масштабів. Вирішується доля світу, а найважливіші вузли розв’язуються і знову зав’язуються. І саме це відбувалося в XV столітті.

1453 рік: вплив і наслідки подій

Серед багатьох інших ключових проривів та фундаментальних змін, що відбулися в той час, найважливішою подією, мабуть, було падіння (або завоювання, як для кого) Константинополя в 1453 році. Перелічити безпосередні та особливо віддалені наслідки цієї події майже неможливо, тим паче якщо є бажання скласти вичерпний список. Але можна спробувати.

Великі географічні відкриття

Для європейців виникла нагальна потреба у пошуку альтернативних торгових шляхів на Схід. В результаті Васко да Гама здійснив подорож навколо Африки, а Колумб відкрив Америку.

Вітрильні кораблі

Див. пункт вище. Великі відкриття було б неможливо здійснити на гребних судах. Але вирішальна перевага високобортних вітрильників над гребними галерами у морських битвах була чітко продемонстрована в 1453 році – і невдовзі з’явилися каравели, здатні перепливти океан.

Військова справа

Про турецьку артилерію і про те, яку роль вона зіграла у здобутті міста турками в 1453 році, було написано безліч книг. І правда, артилерія важлива, але вона сама по собі не здатна змінити епоху, бо набагато більше значення тоді мало наступне:

• планування
• організація
• стратегічне мислення та командування
• повна мобілізація ресурсів

Саме з цієї точки зору, облога Константинополя була небаченою справою, яка на декілька століть випередила свій час. Це була кампанія, яку могла дозволити собі лише сильна імперія.

Держава та суспільство

Див. пункт вище. У XV столітті ні феодальне суспільство у цілому, ні навіть передові міста, де бурхливо розвивалася торгівля, комерція, мистецтво та виробництво, не могли згенерувати нічого подібного до того, що спромігся зробити султан Мехмед. Відтоді сильна централізована державна влада стала розглядатися як ключовий пріоритет, або, можливо, навіть і фетиш, державного устрою – певним чином, це й досі так. Варто лише поглянути навколо.

Культура

Деякі люди кажуть, що греки, які втекли з міста – художники, науковці, книжники, філософи тощо – фактично зробили Ренесанс в Європі таким успішним. Це не зовсім так, адже насправді Ренесанс розпочався задовго до 1453 р. Але масова втеча грецьких діячів науки та культури на Захід, безумовно, стала важливим чинником подальшого прогресу культури в епоху Відродження.

Політика та геополітика

Багато сподівань на мирне співіснування християн та мусульман були поховані в 1453 році. До переліку непрямих наслідків входить активація Реконкісти та понад 200 років воєн, загальновідомих як агресія Османської імперії у в Європі.

Справедливо буде сказати, що кривавий безлад на Балканах розпочався задовго до 1453 року і, можливо, ще до появи турків у Малій Азії. Але розширення Османської імперії запустило багато складних міграційних процесів і фактично перетворило регіон на справжню “порохову бочку Європи”. Значною мірою, багато проблем, які все ще зберігаються, мають своє коріння саме у тих далеких часах.

Тут ми стикаємось з дуже важливим питанням, значення якого часто недооцінюється. А саме: наскільки сильним може бути вплив мапи. Османська імперія буквально “зайняла місце” Східно-Римської (Візантійської) і дивним чином успадкувала дуже багато недоліків і невирішених проблем: в економіці, релігійних питаннях, держуправлінні, тощо. А також вічну та взаємозгубну ворожнечу з Персією/Іраном. Сучасна Туреччина значною мірою все ще мусить розбиратися з цим непростим спадком, який отримала від держави-попередника.

Саме захоплення турками Константинополя як “другого Риму” дало привід (лише привід, а ніяк не право) москві претендувати на самопроголошений статус “третього Риму” – і це незважаючи на те, що саме “московський фактор” падіння Константинополя насправді мав дуже велике значення. Це важлива тема, про яку слід говорити окремо, а наслідки тих подій для України і сьогодні є досить болючими.

Отже, що робити зі спадком XV сторіччя, який і зараз “вилазить” тими чи іншими проблемами навіть по такому довгому часі? Як бачимо, всі питання, що стосуються падіння (завоювання) Константинополя, дуже чутливі, і немає потреби пояснювати, чому. А це означає, що єдиний спосіб, у який можна звертатися до цих питань – це обережність. Просто кажучи, у минулому сталося занадто багато поганих речей, і завжди є спосіб зробити все ще гірше.

Але уникнення питань – це не відповідь на них. Краще розв’язати давно зав’язані вузли, ніж просто закопувати їх і робити вигляд, що їх немає. Тому що вони існують і впливають. Мистецтво, безумовно, тут може дуже допомогти – адже саме епоха Відродження зробила мистецтво тим, чим воно і досі є, і дала йому відповідні базові функції та ролі у суспільному житті і в культурі загалом. І кіно тут неодмінно має сказати своє слово.

Олег Базилевич

***

Далі буде.

Для перегляду історичного документального фільму-дослідження “Паратіхіон” натисніть на зображення

***

На зображеннях – українські та турецькі кінематографісти під час роботи над проектом фільму “Паратіхіон” відвідують музей “Панорама 1453” у Стамбулі.

Швидкі скетчі, зроблені у Стамбулі: