Новини освіти, шкіл та університетів Київщини та України
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який перетворює математику на вибірковий предмет НМТ. Міністр Лісовий назвав це абсурдом, а експерти провели пряму лінію між шкільною математикою та обороноздатністю країни.
Ірпінські ліцеїсти отримали доступ до курсу від практикуючих юристів — не як до профорієнтації, а як до прикладного інструменту. Показово, що саме Ірпінь, де після 2022 року тисячі родин зіткнулися з майновими, спадковими та компенсаційними справами, став майданчиком для такого експерименту.
Перші 30 секунд після поранення часто визначають результат. Національний спротив запустив безкоштовні курси для цивільних — навчають накладати турнікет та надавати долікарську допомогу; до ініціативи додані навчальні відео.
Сектор меморіалізації Ірпінської міської ради провів тематичну екскурсію для вихованців дитсадка «Казка». Пояснюємо, чому такі ініціативи — не лише емоційний жест, а частина довгострокової роботи з відновлення громадянської солідарності після 2022 року.
Київська ОВА та швейцарсько‑український проєкт DECIDE підписали новий чотирирічний меморандум, який задає дорожню карту реформ до 2030 року. Це інвестиція в людський капітал та інструмент для збереження талантів у громадах під час відбудови.
Благодійний фонд Олександра Пащинського та ГО «Асоціація жінок України «ДІЯ». Київщина» підписали меморандум, який відкриває практичні шляхи для стипендій, грантів і освітніх програм — що це означає для родин та шкіл Ірпеня.
Комісія Міністерства освіти і науки одноголосно підтримала фінансування — це не лише ремонт, а інвестиція в безперервне навчання та захист дітей у Михайлівці-Рубежівці.
У Всесвітній день шкільного харчування Ірпінська громада підсумувала витрати та механізми контролю: хто платить, що їдять діти і як зменшують марнотратство.
Злагоджена гра 7–9-класниць, системна підготовка та підтримка тренера — чому перемога ірпінських волейболісток важлива для Бучанського району та що далі.
Ірпінський ліцей інноваційних технологій оголосив набір до 10-х класів у межах пілотного проєкту — пояснюємо, хто може подаватися, які умови й чому це важливо для реформи старшої профільної школи.
Будівництво укриття — не косметичний ремонт, а інвестиція в безпеку дітей і відновлення громади. Розбираємося з цифрами, термінами та наступними кроками.
Учень 5‑А Андрій Коверник створив Telegram‑бота, що відповідає виключно цитатами з «Кобзаря». Це простий, але показовий приклад того, як школа використовує технології для збереження культурної пам'яті й розвитку медіаграмотності напередодні дня народження Тараса Шевченка.
Практичні заняття з кібербезпеки та роботою з безпілотниками від підрозділу Національної гвардії «Хартія» — не модна ініціатива, а інвестиція в безпеку та відбудову громади. Пояснюємо, що відбувається і чому це важливо.
Учениця Ірпінського ліцею інноваційних технологій Марія Коваленко пройшла до всеукраїнського проєкту «Залізна зміна». Це приклад, як наукові здобутки та громадянська позиція трансформуються в навички, потрібні країні сьогодні.
11 призових місць — це не лише поодинокі перемоги, а сигнал про якісний тренд у шкільній науці Ірпеня. Розповідаємо, хто здобув нагороди і чому це має значення для області.
Канікули в столичних школах призначені з 23 до 29 березня. Пояснюємо, які програми підготували для дітей, чому рішення ухвалили саме зараз і що це означає для батьків та шкіл.
Після масованих обстрілів і пошкодження ТЕЦ‑4 у частині шкіл зникло опалення. Київ запровадив два механізми — дистанційне навчання та «освітню міграцію» — щоб діти не сиділи в холоді й не втрачали очного формату. Розбираємо, як це працює і чому важливо для батьків та вчителів.
Після масованої атаки 12 лютого, яка залишила без опалення 315 освітніх будівель, столиця об’єднує заклади в п’яти районах. Пояснюємо, як працює схема, які райони постраждали найбільше та що це означає для батьків і шкіл.
Відкладаємо емоції — йдеться не про поодинокий інцидент, а про ризик ідеологічної підриви освіти та безпеку дітей. Омбудсман скерував запити після журналістського розслідування та дописів у соцмережах.
Абревіатура «6‑7» стала першою в 50‑му списку Державного університету Лейк‑Суперіор. Це не просто мовна забавка — сигнал про те, як соцмережі формують комунікацію й чому у часи нестабільності точність мови має значення.
Це не просто зміна вивіски: рішення Мінкульту випливає з нових законів про заборону російської імперської символіки і відкриває юридичний прецедент для інших культурних установ. Розбираємо, що саме ухвалили та які практичні наслідки матиме нова назва.