Війна Росії проти України давно вийшла за межі територіального конфлікту. На думку Гаррі Каспарова, йдеться про протистояння між авторитарною системою, яка прагне переглянути світовий порядок, і демократичними державами, що досі не визначилися, як саме мають домогтися її стратегічної поразки.
Виступаючи на Варшавському безпековому форумі, російський опозиціонер і колишній чемпіон світу з шахів наголосив: Захід став рішучішим після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, але цього недостатньо. Поки союзники обговорюють масштаби допомоги, можливі переговори та витрати на оборону, Кремль, за його оцінкою, продовжує діяти відповідно до власної довгострокової стратегії.
Головний висновок Каспарова сформульований без дипломатичних пом’якшень: «Україна має перемогти, Росія має програти».
«Ми відстаємо від Путіна на дві війни»
Каспаров вважає однією з головних проблем західної політики постійне запізнення з реакцією на дії Кремля. За його словами, демократичний світ часто намагається запобігти наступному кроку Москви вже після того, як Росія перейшла чергову межу.
Як приклад він нагадав про заяви Володимира Путіна щодо розпаду Радянського Союзу, війну проти Грузії у 2008 році та подальшу агресію проти України. На переконання Каспарова, політичні сигнали Кремля варто сприймати серйозно, а не списувати на риторику для внутрішньої аудиторії.
«Диктатори брешуть про те, що вони зробили, але дуже часто вони прямо кажуть, що збираються зробити», — пояснив він.
На думку опозиціонера, проблема полягає не лише в тому, що Захід недостатньо швидко реагує на російські дії. Не менш важливо, що союзники України досі не сформулювали спільного бачення завершення війни на умовах, які не створюватимуть передумов для нової агресії.
Каспаров також відкинув уявлення про те, що конфлікт можна завершити звичайним компромісом, у якому обидві сторони отримають бажане. Він вважає, що цілі Кремля несумісні з існуванням незалежної України, а тому поступки без зміни стратегічних розрахунків Москви не гарантуватимуть тривалого миру.
Чому поразка Росії не обов’язково означає капітуляцію в Москві
Одне з ключових питань дискусії — що саме означає російська поразка.
Каспаров не вважає, що для цього обов’язково має повторитися сценарій Німеччини 1945 року. Він навів приклад завершення Першої світової війни, коли Німеччина капітулювала через виснаження ресурсів, хоча її війська ще залишалися на частині територій за межами країни.
У сучасній війні, за його оцінкою, вирішальне значення мають не лише ситуація на фронті, а й економічна витривалість, можливість поповнювати ресурси та здатність держави продовжувати бойові дії.
Саме тому Каспаров закликає дивитися на російську війну ширше, ніж через щоденні зведення про втрати й територіальні зміни.
Він переконаний, що Володимир Путін не припинить війну лише через її високу людську ціну. На його думку, російська політична система пристосувалася до тривалого конфлікту, а пропаганда подає його як боротьбу за новий світовий порядок.
Каспаров також звернув увагу на те, що війна стала частиною внутрішньої організації російської держави — від бюджетних пріоритетів до системи освіти та кар’єрних можливостей для лояльних до режиму громадян.
За такого устрою завершення війни без досягнення заявлених Кремлем цілей може становити загрозу для самої системи влади. Тому, вважає опозиціонер, розраховувати на добровільну відмову Путіна від агресивної політики було б помилкою.
Західна підтримка України — питання стратегічної витривалості
Окрему увагу Каспаров приділив залежності України від фінансової та політичної підтримки партнерів.
За його словами, Москва розраховує не тільки на власні ресурси, а й на втому західних суспільств, зміну урядів та посилення політичних сил, які виступають за скорочення допомоги Києву.
У такій ситуації навіть одна велика європейська держава, яка вирішить зменшити підтримку України, може створити серйозні проблеми для спільної позиції союзників.
Каспаров звернув увагу на суперечність між публічними заявами європейських урядів про підтримку України та продовженням економічних зв’язків із Росією. Він також розкритикував політиків, які пропонують припинити військову й фінансову допомогу Києву, назвавши їхні позиції вигідними для Кремля.
На його переконання, недостатньо просто збільшувати оборонні бюджети або заявляти про готовність підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. Потрібно розуміти, яких конкретних результатів має досягти ця підтримка.
«Нам потрібна не коаліція охочих, нам потрібна коаліція переможців», — заявив Каспаров.
Ця теза стосується не лише обсягів допомоги. Вона вказує на необхідність узгодити військові, економічні та політичні рішення союзників навколо спільної мети.
Чи може Росія перевірити НАТО на міцність
Ще одним предметом занепокоєння Каспарова є можливість обмеженої провокації проти однієї з країн НАТО.
Він припустив, що Москва може спробувати перевірити готовність Альянсу до спільної відповіді за допомогою локального прикордонного інциденту та інших дій, які не обов’язково матимуть масштаб повномасштабного вторгнення.
За його оцінкою, ключовим чинником у такому сценарії стане позиція Сполучених Штатів. Якщо Вашингтон не продемонструє готовності виконувати союзницькі зобов’язання, це може поставити під сумнів довіру до всієї системи колективної безпеки.
«Якщо США не зреагують — НАТО мертве», — наголосив Каспаров.
Водночас його слова є попередженням про можливий сценарій, а не підтвердженням того, що Росія вже ухвалила рішення про напад на країну Альянсу.
Суть аргументу Каспарова полягає в іншому: Кремль може використати сумніви щодо готовності союзників захищати одне одного, щоб послабити єдність Заходу й домогтися скорочення допомоги Україні.
Російська опозиція: війна поки що зміцнила режим Путіна
Каспаров визнав, що наявні дані не дають підстав стверджувати, ніби російська система влади вже наближається до неминучого краху.
За його словами, війна певною мірою навіть зміцнила режим. Вона створила нові можливості для соціального просування людей, пов’язаних із військовою системою, і забезпечила додаткові джерела доходів для частини населення бідніших регіонів.
Водночас він вважає, що така модель не може бути стабільною нескінченно. Проте самі по собі великі втрати Росії не гарантують політичних змін.
Каспаров нагадав, що в історії Росії серйозні внутрішні потрясіння нерідко були пов’язані саме з поразками у війнах. На його думку, для зміни розрахунків російських еліт необхідно показати, що продовження агресії не забезпечує режиму бажаного результату.
Він також поставив під сумнів ефективність політики, за якої європейські держави продовжують підтримувати економічні зв’язки з Росією, водночас намагаючись послабити її військовий потенціал санкціями.
Що Трамп означає для України та Європи
Значна частина виступу Каспарова стосувалася політики президента США Дональда Трампа. Опозиціонер заявив, що вважає його дії та заяви такими, що систематично грають на користь інтересів Кремля.
Він нагадав про власну тезу, сформульовану раніше: якби Трамп був російським агентом, чи виглядала б його поведінка інакше? Каспаров вважає, що багато його політичних рішень відповідають інтересам Володимира Путіна.
Це політична оцінка Каспарова, а не встановлений факт про зв’язок Трампа з російськими спецслужбами.
На думку опозиціонера, ризики посилюються через внутрішньополітичні процеси у США та Європі. Вибори, зміна урядів і зростання популярності сил, які виступають проти допомоги Україні, можуть безпосередньо вплинути на здатність Заходу підтримувати Київ.
Каспаров закликав не розглядати ці процеси окремо від війни. Для Кремля, за його оцінкою, послаблення західної єдності є одним зі способів досягти своїх цілей без необхідності перемагати Україну виключно на полі бою.
Українська перемога як умова майбутніх змін у Росії
Наприкінці виступу Каспаров повернувся до питання, яке визначає всю його політичну позицію: чи можливе майбутнє демократичної Росії.
Він визнав, що не знає, коли й за яких обставин країна зможе змінитися. Проте пов’язав таку можливість із поразкою імперської політики Кремля та перемогою України.
На його думку, російське суспільство має зрештою зробити вибір між продовженням імперського протистояння та можливістю іншого політичного майбутнього.
Каспаров сподівається, що перемога України допоможе зруйнувати уявлення про неминучість російського імперського домінування. Водночас він не стверджує, що військова поразка автоматично перетворить Росію на демократичну державу.
Це важливе розрізнення: перемога України може змінити умови, у яких існує російський режим, але подальші політичні зміни залежатимуть і від внутрішніх процесів у самій Росії.
Підтримувати Україну — недостатньо, потрібно визначити мету
Виступ Гаррі Каспарова у Варшаві зводиться до питання, яке західні уряди часто намагаються обійти: яким має бути результат війни?
Підтримка України, санкції проти Росії, збільшення оборонних витрат і зміцнення НАТО мають значення. Але без узгодженої стратегії ці кроки ризикують залишитися набором окремих реакцій на дії Кремля.
Каспаров закликає західних лідерів оцінювати ситуацію без самообману, аналізувати власні помилки та планувати не лише стримування наступних кроків Росії, а й досягнення результату, який не дозволить їй продовжувати агресію.
Його головна теза залишається незмінною: Україна має перемогти, Росія має програти. Для Каспарова це не просто гасло, а стратегічна позиція, від якої, на його переконання, залежить безпека всієї Європи.
Матеріал підготовлено на основі публікації «Україна має перемогти, Росія має програти», авторка — Оксана Мельничук, Unis pour l’Ukraine. Відео виступу Гаррі Каспарова на Варшавському безпековому форумі.
