Актуальні новини Києва та Київської області. Події столиці України, політика, економіка, культура
Громадський транспорт — артерія столиці. Коли не вистачає водіїв, це впливає на пасажиропотік, графіки і готовність міста до пікових навантажень. «Київпастранс» оголосив про офіційне працевлаштування, безкоштовне навчання та зарплати до 40 тис. — розбираємося, чи цього достатньо.
Червоною лінією можна проїхати лише в двох сегментах через повітряну тривогу. Розповідаємо, які ділянки працюють, чому рух обмежили і де шукавти укриття та гарячі обіди.
Через відключення опалення і світла місто, рятувальники та благодійники розгорнули мережу підтримки. Коротко — що зроблено, куди звертатися і як допомогти самому/себе захистити сьогодні.
Президент доручив премʼєру та міністру фінансів терміново проаналізувати можливості закупівлі обладнання для альтернативного електро- і теплопостачання — крок, що має швидко впливати на понад 1 200 багатоквартирних будинків і тисячі мешканців у Києві та низці областей.
У ніч проти 24 січня внаслідок обстрілу Києва пошкоджено об’єкти Києво‑Печерської лаври, які перебувають під охороною ЮНЕСКО — це має і культурний, і міжнародно‑правовий вимір.
24-річний водій нібито вдарив пасажирку, коли та зіпсувала салон. Поліція передала справу до суду — чому це важливо для довіри до перевізників та як зміниться контроль за сервісами.
Ініціатива Краківської архиєпархії запускається 1 лютого: гроші підуть на генератори й мобільні котельні для районів Києва, що потерпають від відключень. 8 лютого стане зрозуміло, яке обладнання придбають на зібрані кошти.
Масований удар по енергетиці ускладнив побут киян. Розбираємося, що роблять служби, які ризики лишаються і що це означає для безпеки міста.
Київська «червона» гілка повернулася до роботи за вихідним розкладом після нічного обстрілу. Для мешканців це означає відновлення мобільності та ще один сигнал про стабілізацію міської інфраструктури.
Нічний рейд ознаменував повернення рідкісної стратегічної зброї — важливий сигнал для ППО та міжнародних партнерів. Розбираємо, чому це відбувається і які наслідки для енергетики та цивільних.
Мер просив тимчасово виїхати через ризики для енергосистеми — але попит на житло в Києві не впав. Розбираємося, що саме купують орендарі цієї зими і чому ціни ростуть навіть під тиском енергетичної невизначеності.
Рух поїздів між «Сирець» і «Червоний хутір» відновили з інтервалом 6 хвилин. Оперативна робота ремонтних бригад і енергетиків повернула ранкову мобільність киян — розбираємося, чому це важливо зараз.
Вночі 24 січня російський дрон-«шахед» влучив у будівлю кондитерської фабрики в Голосіївському районі — це не лише людська трагедія, а й удар по робочих місцях та міській інфраструктурі в умовах масових атак на енергетику.
КМДА поетапно вимикатиме світло в парках і скверах — через технічні обмеження старих ртутних і натрієвих світильників. Це тимчасовий крок заради стабільності енергопостачання, який вплине на вечірні прогулянки та вимагає адаптації від містян.
Ракетно‑дронова атака пошкодила критичну інфраструктуру: теплопостачання, водопровід і метро постраждали. Розбираємося, що стосується кожного киянина та як швидко можуть відновити послуги.
Через ушкодження огорожі та дефіцит електроенергії метрополітен працює за зміненим графіком. Розповідаємо, які станції закриті, як курсують поїзди і що це означає для щоденних поїздок.
У ніч на 24 січня Росія одночасно застосувала «Циркон», «Іскандер», Х‑22/32 та сотні ударних дронів. Чому саме енергетична інфраструктура стала ціллю й що означають ці удари для безпеки та відновлення — стисло і по суті.
Станом на 18:00 23 січня ще 1 200 багатоповерхівок у столиці залишаються без центрального опалення. Повторні підключення після атак 9 та 20 січня уповільнюють відновлення й підсилюють навантаження на енергосистему — розбираємо, що це означає для киян.
Київська міська прокуратура заявляє, що 2020–2023 роки місто не потребувало запозичень — через випуск облігацій столиця нібито переплатила 581 млн грн. Пояснюємо, що саме відбувається і чому це важливо для бюджетних пріоритетів Києва.
Національна поліція проводить слідчі дії в Департаменті фінансів КМДА — під підозру потрапив директор. Розслідування стосується випуску облігацій місцевих позик 2020 року і має прямі наслідки для бюджетної стійкості Києва та довіри інвесторів.
До Дня Соборності Президент відзначив керівника та заступника столичного Центру кардіології й кардіохірургії — нагороди як сигнал важливості медицини для безпеки, відновлення та підтримки поранених захисників.
Під час відновлення теплопостачання в одному з київських будинків працівник ЖЕДу зазнав ушкоджень; відкрито кримінальне провадження. Розбираємо, що підтверджено, які факти суперечливі й чому справа важлива для суспільства та довіри до інституцій.
Мер попередив про ризики для енергосистеми Києва і попросив бізнес перевести працівників на дистанційку. Пояснюємо, що вже зроблено, які цифри говорять про стан мережі і що варто зробити кожному.
Після атак 9 і 20 січня в Києві досі без теплопостачання 1 940 будинків. Розбираємо, які райони найбільше постраждали, що вже зробили комунальники і чому це має значення для містян цієї зими.
22 січня енергосистема України пережила найскладніший день після блекауту 2022 року. Пояснюємо, де найбільший ризик, що роблять служби і як це впливає на побут і безпеку.
Водолази ДСНС у мороз до −15 °C провели підводну спецоперацію на пошкодженій обстрілом ТЕЦ. Шість діб діяльності рятувальників дозволили відновити ремонтні роботи та знизити ризик масштабних відключень тепла й електроенергії в столиці.
Під час морозу до −15°C рятувальники провели підводну спецоперацію — зупинка витоку дозволила розблокувати відновлення опалення для тисяч киян. Пояснюємо, що сталося і які наслідки для енергетичної стійкості міста.
Після атак РФ та через екстрені відключення електроенергії близько 3 тис. багатоповерхівок у столиці залишаються без опалення. За ніч підключили 227 будинків — пояснюємо, що саме сповільнює відновлення і чого чекати далі.
Сьогодні вночі почнуть подавати тепло у будинки, які двічі залишалися без опалення після обстрілів. Пояснюємо, чому це триватиме ~48 годин і що важливо знати кожному киянину.
ДТЕК повідомляє УНН: після атаки столична енергосистема працює в аварійному режимі, живлення вмикають і вимикають вручну — через це постійні графіки відключень наразі неможливі. Пояснюємо, що це означає для киян і коли чекати змін.
Київпастранс виводить на маршрути третю партію автобусів, куплених за кредит ЄІБ — це про доступність і оперативну стійкість міста під час енергетичних викликів.
Заява мера про півмільйона виїздів після обстрілу викликала суспільний резонанс. Речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп у телемарафоні заявила, що таких даних немає. Розбираємо, чому ця суперечність важлива для відновлення інфраструктури та планування допомоги.
СБУ та Офіс Генпрокурора викрили корупційну мережу, де посадовець продавав «вивільнення» від служби по $15–20 тис. — це підриває мобілізаційну систему та безпеку на фронті.
Правоохоронці затримали першого заступника районної адміністрації, який через зв’язки в ТЦК і підроблені документи допоміг щонайменше 190 чоловікам уникнути служби. Чому це важливо для безпеки й довіри до інститутів — коротко й без паніки.
Після приїзду до Давосу президент США заявив, що веде переговори з обома сторонами й нібито бачить шанс на угоду між Росією та Україною. Українська сторона уточнює: президент у Києві. Чому це важливо для безпеки й переговорної позиції України — коротко й по суті.
ДТЕК повідомляє про відновлення живлення ключових об'єктів, але масові екстрені відключення тривають. Ремонтні бригади працюють цілодобово — що це означає для мешканців і на які райони звертати увагу.
Енергетики відновили живлення об'єктів критичної інфраструктури після атаки 20 січня — важливі ремонти тривають, а ризики для опалення та побуту залишаються.
Президент не погоджується з оцінкою столичної влади і наказує перевірити бронювання енергетиків — це сигнал, що криза переходить у режим системного реагування. Розбираємо, що це означає для безпеки та життя киян.
Мер Києва підтвердив смерть одного 60‑річного слюсаря 19 січня і спростував інформацію про двох загиблих. Розбираємося, які ризики для інфраструктури та умов праці аварійних бригад виявляє цей випадок.
У Києві пасажир побив і двічі вбив ножем водія трамвая на кінцевій зупинці. Поліція швидко затримала 32-річного підозрюваного — випадок, що піднімає питання захисту працівників громадського транспорту.
Після атак 9 січня з Києва виїхали близько 600 тисяч людей — не лише через страх, а через зруйновану інфраструктуру. Розбираємо, що це означає для безпеки, життя в місті й наступних кроків влади та партнерів.
Масові від'їзди — не лише гуманітарна реакція на холод і відключення, а сигнал про те, наскільки вразлива інфраструктура та наскільки швидко партнери повинні реагувати.
Вечірнє звернення президента: масштабні відключення в столиці, тисячі будинків без тепла та доручення щодо посилення захисту Запоріжжя. Аналізуємо, чому це важливо і які рішення вже в роботі.
Після ночі ударів по енергосистемі столиця опинилася під навантаженням — президент очікує конкретних кроків і персональної відповідальності від уряду, щоб уникнути масштабних гуманітарних наслідків.
Після нічного удару 4000 із 5635 будинків залишаються без опалення — це близько 33% житлового фонду Києва. Чому проблема повертається і що це означає для мешканців міста — коротко та по суті.
У Києві показали оновлений український дрон-перехоплювач Octopus делегації на чолі з Девідом Ламмі. Ліцензійна угода 2025 року та запуск серійного виробництва (1000 апаратів на місяць) роблять цю демо-зустріч важливим маркером безпеки та індустріальної співпраці.
Вирок — черговий етап у довгій справі про повернення державних земель. Розбираємо, що вирішив суд, який правовий контекст і які практичні наслідки для України.
20 січня внаслідок ворожих обстрілів на лівому березі Києва виникли пожежі й смог. Частина стаціонарних приладів моніторингу не працює — пояснюємо, яку реальну загрозу це несе для здоров'я та які практичні кроки варто зробити сьогодні.
Депутат Київради Євген Кузьменко повідомив у Facebook про перелом хребта після падіння на ожеледиці. Інцидент піднімає питання безпеки пішоходів, якості роботи комунальних служб і готовності міста до зимових ризиків.
Енергосистема під ударом: відновлення подачі води і тепла в Києві обіцяють протягом дня. Розбираємося, який масштаб пошкоджень і хто вже працює над відновленням.
Нічна атака рф по енергооб'єктах залишила 173 тисячі родин у столиці без електрики. Пояснюємо, чому оголосили про злив систем опалення, де ситуація найгірша і що робити мешканцям просто зараз.
Київ реагує на наслідки російських ударів: частина метро працює в коригованому режимі. Ми коротко пояснюємо, як це вплине на поїздки та кому варто планувати маршрут заздалегідь.
Після нічного удару по столиці — перебої з електрикою, водою та опаленням. Пояснюємо, кого це торкається і коли чекати відновлення послуг.
Відкладаємо емоції й аналізуємо — чому нічна атака вдарила по побутовій інфраструктурі міста та що це означає для транспорту й життя киян вже сьогодні.
Три позапланові перевірки 2025 року виявили проблеми з документами, кадрами та страховками на комунальному перевізнику. Розбираємося, чому це важливо для киян і для логістики підтримки армії.
Повідомлення про загибель через ожеледицю виявилося хибним. Пояснюємо, що встановила судово‑медична експертиза, чому поліція відкрила провадження і які висновки це дає для безпеки літніх людей цієї зими.
Дитина померла через несвоєчасне виявлення двобічної пневмонії. Справу кваліфіковано як неналежне виконання професійних обов’язків — розбираємо, що це означає для пацієнтів і для системи охорони здоров’я.
Мер Києва дав крайній строк на прибирання тротуарів після крижаного дощу 8 січня і пригрозив кадровим тиском через бездіяльність районів. Пояснюємо, чому це питання безпеки й адміністративної відповідальності важливе для кожного киянина.
Сьогодні вранці електротранспорт на лівому березі Києва тимчасово зупинили, бо частину енергії перенаправили на життєво важливі об’єкти. Пояснюємо, чому це сталося, як працюватиме заміна та на що очікувати далі.
Через пошкодження енергомережі внаслідок обстрілів місто змушене зменшити кількість потягів. Розповідаємо, чому це сталося, що робить влада і як запланувати поїздки без зайвої метушні.
Прем'єрка та мер повідомляють про поетапний запуск тепла — пояснюємо, чому відновлення залежить від стабільності електромереж і що кожен киянин може зробити, щоб пришвидшити процес.
Через екстрені графіки відключення електроенергії в столиці трамваї й тролейбуси тимчасово зупинилися — місто запускає автобуси-замінники, зокрема маршрут №3‑Т. Пояснюємо, як це вплине на поїздки сьогодні.
Несподівані вимкнення вплинули на транспорт, воду та опалення: що сталося, хто працює над відновленням і де обмеження ще тривають.
Прем'єрка Юлія Свириденко повідомила УНН: після ночі ударів енергосистема столиці переходить із аварійних режимів на планові графіки. Розбираємо, що це означає для світла, тепла та графіків відновлення.
Після ракетно‑дронових ударів на енергосистему столиці «Київтеплоенерго» оперативно розгорнуло 18 пересувних котелень — вони обігрівають 13 лікарень у шести районах, поки не відновлять стаціонарні мережі. Розбираємо, чому це важливо для безпеки пацієнтів і що означає з технічного та міжнародного погляду.
Фахівці «Київтеплоенерго» відновили подачу тепла для 1 083 багатоповерхівок у Подільському, Оболонському та Дарницькому районах після нічного обстрілу. Роботи тривають — загалом без опалення залишалися майже 6 тисяч будинків.
Під час нічної атаки на місто охоронець підземного паркінгу обмежив доступ до захисної споруди — поліція оперативно втрутилась. Це не лише правопорушення, а й нагадування про те, що безпека залежить від дій кожного.
МЗС Катару визнало пошкодження будівлі своєї дипмісії після нічного обстрілу Києва, але уникнуло прямого іменування винуватця. Аналізуємо, чому це важливо для переговорного процесу та як впливає на безпекову ситуацію в столиці.
Після нічного масованого обстрілу столиця повернула критичну інфраструктуру в роботу. Пояснюємо, що вже зроблено, чому спускали воду з систем опалення та що це означає для мешканців.
Шмигаль повідомив про вихід на серійне виробництво дронів-перехоплювачів Octopus — це не тільки відповідь на хвилі «шахедів», а й сигнал про індустріальну та дипломатичну мобілізацію з боку партнерів.
Після нічного обстрілу КМДА підтвердила здренування води з будинкових систем — стандартний захід при морозі, спрямований захистити мережі. Розбираємо, чому так роблять, який масштаб пошкоджень і що робити мешканцям.
Після комбінованої нічної атаки енергетики почали зливати воду з будинкових систем опалення у районах, де припинилася циркуляція теплоносія. Це тимчасовий технічний захід, який дозволяє уникнути масштабних пошкоджень та довших відключень — пояснюємо, що відбувається і що робити мешканцям.
Прокуратура Києва ідентифікувала чотирьох загиблих після нічної атаки РФ; 26 поранених, серед них рятувальники та медики — що це означає для безпеки міста.
Масована нічна атака РФ вивела з ладу ключові об'єкти інфраструктури столиці: опалення, вода та електрика постраждали сотні тисяч киян. Пояснюємо, що сталося, які наслідки і що робити вже зараз.
Масована нічна атака пошкодила критичну інфраструктуру — майже половина багатоповерхівок столиці залишилась без тепла. Розбираємо, чому це важливо для містян і які кроки вже роблять комунальні служби.
Під час нічної атаки на столицю постраждала будівля посольства Катару; Україна закликає країни Перської затоки відреагувати — що це означає для переговорів і безпеки дипломатів?
Рух на червоній гілці відновлено після перебоїв з електропостачанням: що це означає для киян і які ризики залишаються в інфраструктурі міста.
КМДА повідомляє: у зв'язку з аварійними відключеннями електроенергії між лівим і правим берегами курсуватиме лише один поїзд із інтервалом 20–25 хв. Пояснюємо, що це означає для поїздок і безпеки киян.
Після масованого обстрілу енергосистема лівого берега перейшла в режим екстрених відключень. Енергетики працюють над відновленням, пріоритет — лікарні, вода й радіозв'язок; впливає на метро та наземний транспорт. Розбираємося, чому це сталося і що робити мешканцям.
Росія комбінувала масований удар безпілотниками й ракетами, включно із балістикою з полігону «Капустиний Яр». Аналізуємо тактику, наслідки для критичної інфраструктури та що це означає для потреб ППО.