Українець із Житомирської області подає заяву на притулок у Норвегії — і отримує відмову, бо його регіон офіційно вважається "безпечним". Формально це так: область контролює українська влада, лінії фронту там немає. Практично — саме по цій області регулярно працює російська ППО та падають уламки ракет, збитих на підльоті до Києва.
Із вересня 2024 року Норвегія перевела 14 українських областей у категорію, де колективний захист більше не діє автоматично. Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (без столиці), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська — усі вони тепер вимагають індивідуального розгляду справи, як у звичайних біженців із будь-якої іншої країни світу.
Результат такого підходу: із 874 заяв від людей, зареєстрованих у цих областях, більшість отримали відмову. Ще 85 справ чекають розгляду. І окремо є 560 заяв, де область походження взагалі не вказана в документах — тобто реальна кількість постраждалих від нового правила може бути суттєво вищою за офіційні 800.
Де межа між "безпечно" і "контрольовано"
Норвезьке UDI пояснює логіку прямо: до "безпечних" відносять території, які контролює українська влада і де Росія має незначний вплив. Це критерій державного контролю, а не критерій відсутності ракетних ударів чи повітряних тривог.
Абсолютно безпечних територій в Україні немає — наголошує дослідник норвезького Інституту оборонних досліджень Павло Красномовець.
Правозахисна організація NOAS іде ще далі й називає сам термін «безпечні райони» невдалим — не тому, що Норвегія бреше про контроль над територією, а тому, що слово «безпечний» у контексті війни, яка щотижня досягає ракетами будь-якої точки країни, створює хибне враження постійності. Область, безпечна сьогодні, може отримати удар завтра — і навпаки.
Хто під захистом, а хто вже ні
Ключовий нюанс: нове правило працює лише на нових заявників. Українці, які отримали колективний захист до вересня 2024 року, продовжують його на попередніх умовах. Тобто в Норвегії зараз співіснують дві групи людей з однакових областей: одні захищені автоматично, бо встигли подати документи раніше, інші — мусять доводити індивідуальну загрозу собі особисто.
Масштаб системи це підкреслює: із 111583 заяв від українців загалом 107178 — це колективний захист, і лише 4405 — стандартні заяви про притулок. Нове правило перевело частину людей із першої, майже гарантованої категорії, у другу, де рішення залежить від конкретних обставин справи.
До посилення правил осені 2024-го до Норвегії встигли приїхати майже 5000 українців із шести областей, які тоді вже вважалися безпечними, — і вони отримали захист автоматично. Ті, хто подався після зміни критеріїв, такої гарантії позбавлені.
Для порівняння, Швейцарія та Євросоюз продовжили колективний захист для українців до березня 2028 року без поділу областей на "безпечні" й "небезпечні" — хоча ЄС і ввів окрему умову для чоловіків призовного віку. Питання в тому, чи розширюватиме Норвегія список "безпечних" областей і далі, і що станеться з людьми, чиї регіони потраплять туди наступними.
