“Щоб вони були зі мною”: Світлана, мати загиблого Героя Олега Меньшикова

У програмі «Вчимося жити далі» з ведучим Володимиром Панченко – історія, яку важко слухати без сліз, але ще важче не розповідати. Це розповідь Світлани Меньшикової, мами загиблого захисника Героя Олега Меньшикова. Вона пригадує його дитинство у шахтарському містечку, перші кроки у доросле життя, кохання і народження донечки Ані. Вона говоритиме про вибір сина: не мовчати і не відвертатися, коли країна потребувала його сили. Про його останні дзвінки, сповнені любові та турботи. Про війну, яка вирвала сина з життя, а потім забрала ще й невістку Олю, залишивши маленьку Аню сиротою…

Світлана не приховує болю. Її слова не складаються у гучні фрази. В них лише тремтіння материнського серця, яке б’ється заради пам’яті про сина і любові до онучки. Історія не лише про втрати, а й про витримку, доброту та людську підтримку. Про громаду, яка простягла руку допомоги. Про людей, які не дали залишитися сам на сам із трагедією. Ця програма – нагадування: за кожним словом «Герой» стоїть конкретна людина, конкретна родина та нескінченний біль. І водночас безмежна любов, яка тримає людей навіть тоді, коли здається, що сил більше немає. Світлана каже: «Я хочу, щоб вони були зі мною». Слова звучать так просто, але в них уся правда про материнське серце.

Для перегляду відео натисніть на зображення