Бобриця. Марія Король, староста: “Люблю людей мого села”

Село за 12 км від Києва комуністи у 60-ті роки визнали “безперспективним”. Закрили школу, не асфальтували доріг… А сьогодні тут мріють про туристичний центр, нові дороги й школу-садочок! Чи можуть мешканці самі змінити долю свого села? Чи справді громада тепер має владу — і як це працює на практиці? Як виживати і розвиватися малому селу, коли навколо — великі міста?

Про це та інше говоримо зі старостою села Бобриця — Марією Король. Вона розповість про шкільну боротьбу, силу громади, нові проєкти і… стародавні ліси, які згадуються ще в літописах! Цікава та важлива розмова про те, як маленьке село може мріяти — і втілювати ці мрії.

Для перегляду відео натисніть на зображення