Тиха домовленість із великим значенням
У Бухаресті Україна й Румунія офіційно запустили проєкт побудови двох міждержавних ліній електропередачі. Це не гучна декларація — це інфраструктурний крок, який прямо впливає на енергетичну стійкість прикордонних регіонів, зокрема Чернівецької області.
"Ми працюємо над розширенням транскордонної енергетичної співпраці. Важливо, що ми будуємо з Румунією дві нові лінії для постачання електрики. Робота починається. Це те, що може підтримати наші регіони, зокрема Чернівецьку область..."
— Володимир Зеленський, Президент України
Що саме і коли
За словами Президента, документ про будівництво інтерконекторів підписано під час візиту. Нині між країнами працює лише одна лінія; планується звести ще дві — одна меншої потужності, інша — масштабніша. Перший з нових інтерконекторів може бути готовий до кінця 2026 року.
Чому це важливо зараз
Технічна диверсифікація. Через масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі України імпорт електроенергії став критичною складовою забезпечення споживачів. У лютому 2026 року країна імпортувала близько 1,26 млн МВт-год — це на 41% більше, ніж у січні, і в п'ять разів більше, ніж у лютому 2025 року. Нові інтерконектори зменшать навантаження на окремі вузли мережі та дадуть більше резервних маршрутів поставок.
Геополітичний контекст
Розширення перетинів відбувається на тлі заяв про можливе блокування експорту електроенергії в Україну з боку деяких сусідів. Додаткові лінії з Румунією роблять енергетичну систему стійкішою до політичних ризиків і обмежень у постачанні.
"Відповідний документ про будівництво інтерконекторів сьогодні підписано"
— Володимир Зеленський, Президент України
Соціальний та практичний ефект
Енергетичні зв’язки часто працюють як резервні коридори: приклад 2023 року, коли Румунія допомогла вивезти українське зерно під час блокувань на інших кордонах, показав, що сусідська солідарність має практичний ефект. Так само нові ЛЕП можуть стати критичною опцією для підтримки регіонів під час атак на енергосистему.
Регуляторні та технічні виклики
Підпис — це перший крок. Далі потрібні детальні технічні проєкти, синхронізація стандартів, фінансування й обслуговування інфраструктури. Експерти енергоринку наголошують: час від проєкту до реалізації залежить не лише від ресурсів, а й від міждержавної координації та графіків ремонту внутрішніх мереж.
Що далі
Цей проєкт — частина ширшої тенденції регіональної інтеграції: у 2023 році відновили лінію Хмельницька АЕС–Жешув, а сусіди (Молдова, Польща) також цікавляться новими перетинами. Для України ключове завдання — перетворити підписані документи на конкретні інвестиції та чіткі терміни реалізації.
Підсумок: дві нові ЛЕП з Румунією — це не миттєве рішення всіх проблем, але реальний інфраструктурний крок до більшої надійності мережі та зниження ризиків, які породжують і воєнна загроза, і політичні обмеження постачання. Тепер справа за технічною реалізацією й фінансуванням — чи перетворять декларації на робочі контракти?
