Релігійні події, церковне життя та духовність на Київщині
Перша Пречиста цього року вкотре розділить українських вірян на два дні — 15 і 28 серпня, і це не просто про дати, а про те, як релігійна ідентичність продовжує перебудовуватися після 2023 року.
У Святоюрському комплексі відкрили меморіальну таблицю на стіні тих самих Митрополичих палат, де у червні 2001 року жив понтифік. Той візит був не лише духовним — у Львові Іван Павло ІІ проголосив блаженними 27 мучеників УГКЦ перед аудиторією у півтора мільйона людей.
Цього року Петрів піст тривав лише два тижні — значно менше, ніж колись. Так спрацювало переведення ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар, яке змінило не лише дати, а й логіку посту.
Омбудсман Дмитро Лубінець направив офіційні звернення до міжнародних правозахисних структур після чергового російського удару по Києво-Печерській лаврі. За задокументованими даними, з початку повномасштабного вторгнення Росія знищила або пошкодила 742 релігійні об'єкти в Україні.
У рік 800‑ліття смерті Франциска Ассізького його останки відкриті для вшанування до 22 березня. Це релігійна подія з міжнародним відлунням — про спадщину, екологічний символ і виклики організації масових заходів.
У листі до 1,4 млрд католиків Папа запропонував відновити ідею олімпійського перемир'я та попросив молитви за українців, які потерпають від атак на енергетику. Чому цей меседж має значення не лише символічно — коротко й чітко.
Міністерство культури передало історичний костел у користування на півстоліття — це питання не лише відновлення після обстрілів, а й гарантія свободи віросповідання та повернення культурної спадщини громаді.
1 січня православні вшановують Василя Великого й Обрізання Господнє. Розбираємося, чому звичай посівання — це не лише обряд, а символ зв'язку з землею, надії на врожай і культурної стійкості, важливий сьогодні як ніколи.