19 липня 2025 року мені довелося взяти участь в урочистостях вшанування пам’яті Жана Пелісьєра. Він – учасник французького Опору, вбитий німцями 19 липня 1944 року. На місці страти встановлено невеликий пам’ятний знак.
Жану Пелісьєру було лише 19 років, коли він загинув за Францію. Щороку у день його смерті на цьому місці, край дороги у глибокій сільській місцевості серед живописних пагорбів Провансу проводиться невелика урочиста церемонія за участі місцевих жителів, ветеранів збройних сил Франції, а також і сестри Жана, яка у свої 97 років активно спілкується, ділиться спогадами про брата, про життя в окупації і французький Опір – Résistance.
На честь Жана Пелісьєра схиляються прапори, грає труба, співається Марсельєза і партизанські пісні часів Опору, виступають з промовами селищні голови навколишніх поселень і всі бажаючі.
Мене було представлено зібранню як ветерана ЗСУ, який привіз свої картини – фронтові замальовки – на виставку у Музеї Миру у місті Estaing, що знаходиться неподалік. Виступив із невеликою промовою.
Культурна дипломатія як місток розуміння
Франція – країна, у якій московська пропаганда завжди мала сильні позиції. Французам, особливо у провінції, важко втямити суть подій у далекій від них частині Східної Європи, яку вони традиційно вважали, а подекуди і досі вважають, “частиною росії”, або принаймні сферою інтересів москви. Але, разом із тим, французи – люди досить відкриті і спічутливі, і щиро вдячні за повагу, яку іноземці виказують до французької історії та традицій.
Беручи до уваги ці обставини, у своїй короткій промові я висловив вдячність за можливість долучитися до урочистостей, а також звернув увагу на те, наскільки нам, українцям, зараз близька тема опору і боротьби проти жорстокого іноземного вторгнення.
Мова, яку розуміють серцем
Такі речі французам добре зрозумілі. З ними не треба розмовляти про геополітику, НАТО, інтереси держав та особистості керманичів. Не треба намагатися дезавуювати ті чи інші тези кремлівської пропаганди, які ще можна почути у Франції там і сям. Натомість французам треба дати можливість зрозуміти суть сучасного українського Опору, яка насправді така ж сама, як і французького Опору у часи Другої світової війни.
Ми не здамося і не приймемо окупацію. Ми будемо боротися. Ми і є Опір! Nous sommes la Résistance!
Французи не можуть не аплодувати таким словам.
А потім було багато розмов, рукотискань, обіймів і щирих побажань перемоги Україні.
Місія кожного українця
Народна дипломатія – справа і відповідальність кожного українця під час перебування за кордоном. Кожен із нас – дипломат і посланець, який виконує надважливе завдання мобілізації міжнародної підтримки українського Опору.
Nous sommes la Résistance!
