Системна робота замість імпровізації
Міністр оборони Михайло Федоров наприкінці лютого провів серію нарад на Запорізькому, Дніпропетровському та Харківському напрямках. Робочі зустрічі відбулися з оперативним командуванням «Південь», командувачем Об’єднаних сил Михайлом Драпатим та командувачем Сил безпілотних систем Робертом Бровді. На місцях працювали з механізованими, десантно-штурмовими бригадами та підрозділами ППО — пріоритети тепер формують не за відчуттями, а за даними.
"Це дасть змогу бригадам планувати оборону й бути впевненими в ресурсі. Також працюємо над централізованим забезпеченням армії старлінками та пікапами"
— Михайло Федоров, міністр оборони
Що саме змінюють
Міністерство оголосило кілька практичних кроків: гарантоване щомісячне забезпечення бригад дронами (FPV, розвідувальні, бомбери та БпЛА на оптоволокні), масштабування перехоплювачів і ударних систем для оперативної глибини, розгортання додаткових груп ППО, посилення радарного поля та розбудова фортифікацій.
Перший квартал 2026 року вже законтрактовано: уперше потреба була сформована на основі даних, щоб зменшити суб’єктивний вплив і корупційні ризики. Окрім цього, у 2026 році планується вдвічі збільшити кількість наземних роботизованих комплексів — частину логістики переводитимуть на роботи, щоб зменшити втрати людей.
"На основі якісних даних з фронту будемо формувати реальну потребу без 'зоопарку' неефективних рішень. Наша мета – щоб військові отримували найкращі рішення, а не доопрацьовували їх власними руками в окопах"
— Михайло Федоров, міністр оборони
Аудит витрат і автоматизація потреб
Одна з ключових ініціатив — аудит кожної витрати на полі бою. Ідеться не про формальний контроль, а про системний аналіз, який має виявляти «вузькі місця» постачань та ухвалювати управлінські рішення для їх виправлення. Паралельно змінюють підхід до формування потреб — з ручного на автоматизований, базований на даних з підрозділів.
Технологічні пріоритети: від Mavic до AI
Міноборони тестує альтернативи комерційним моделям на кшталт Mavic — з використанням елементів штучного інтелекту для підвищення автономності та ефективності. Планують масштабувати ці рішення найближчим часом. Також акцентують увагу на перехоплювачах, FPV, дронах-розвідниках та ударних платформах для глибших операцій.
Контекст і обмеження
27 лютого Міноборони повідомило про створення системи для аналізу атак і вдосконалення ППО, але наголосило на дефіциті ракет для реалізації повного потенціалу цієї системи. Крім того, в озвученому «плані війни» є жорсткі тактичні метрики — одна з заявлених цілей має на меті збільшити втрати противника в оперативних зонах, що підкреслює прагнення до системного тиску на тилові мережі супротивника.
Що це дає Україні
Перехід на дані й централізація постачань зменшують ризики невідповідності техніки завданням підрозділів і скорочують час на адаптацію. Збільшення кількості робототехніки та дронів може безпосередньо знизити втрати людей у логістиці та розвідуванні. Експертне середовище та командири на передовій вже відзначають: системний підхід підвищує операційну стійкість підрозділів.
Висновок
Рішення Міноборони — це не миттєве диво, а ланцюг кроків, який має зробити постачання прозорішим і фронт — менш уразливим. Тепер ключове питання: наскільки швидко ці адміністративні й технологічні ініціативи перетворяться на регулярні поставки й відчутні зміни на позиціях?
