Що таке трампізм і чи є він ідеологією
Так почали називати політичну ідеологію Трампа та його “ядерних” прихильників ще під час його першої президентської кампанії. Пілся його приходу до влади, і особливо у другий термін, ця ідеологія матеріалізувалася у важливі зміни в практиці державного управління, у внутрішній і зовнішній політиці, і навіть у “пшонка-стайл” оздобленні Овального кабінету.
Ми пам’ятаємо, що свого часу тоталітарні ідеології (націонал-соціалізм, марксизм-ленінізм, маоізм), коли ставали основою державної політики, теж починали впливати на все, до чого могли дотягнутися — в тому числі і на такі далекі від політики речі, як естетика, культура, мистецтво, архітектура.
Але чи є трампізм ідеологією? За багатьма параметрами, до класичної ідеології він “не дотягує”. Трампізм не має проробленої інтелектуальної бази і не ґрунтується на працях засновників. Звісно, Трамп є автором багатьох книг, у тому числі досить відомого бестселлера “Мистецтво угоди” (Trump: The Art of the Deal, 1987), написаного у співавторстві з журналістом Тоні Шварцем. Але це точно не Das Kapital чи Mein Kampf…
Трампізм не є системою ідей, цінностей та переконань. Він не пояснює світ, не формує світогляду. Тобто, трампісти роблять вигляд, що все це у них є, і що вони мають відповідну програму дій — але насправді там нічого такого немає.
Агрегат різних ідеологічних елементів
Поки що трампізм виглядає як сира і “непроварена”, а подекуда і підгоріла каша з різних інгредієнтів, таких як:
- “Умовно правий” популізм: протиставлення "простих людей" (working class) корумпованим елітам (legal, financial, and creative elites), хоча насправді такий популізм сильно тхне лівацтвом;
- Нео-націоналізм: пріоритет національних інтересів ("Америка передусім" — America First) над міжнародними зобов'язаннями та глобалізмом.
- Економічний протекціонізм: державні інтервенції, фіксація на тарифах та торговельних обмеженнях для захисту внутрішнього виробництва та робочих місць.
- Антиглобалізм та ізоляціонізм: скептицизм щодо міжнародних інституцій, глобальних явищ та процесів;
- Авторитарні тенденції: концентрація влади, послаблення демократичних інститутів, системи стримувань і противаг.
Сумнівні політичні стилі
Додамо сюди певні елементи політичного стилю, притаманні трампістам:
- Культ особистості: до розмов про Трампа як про “великого вождя американського народу” ще далеченько, але у MAGA-середовищі є виражена тенденція як мінімум “некритичного сприйняття” всього, що робить і говорить Трамп;
- Агресивна риторика, яка розрахована на емоційний, а не раціональний контекст: вказати на ворогів, “гальванізувати” електорат, поляризувати суспільство.
- Демагогія: і сам Трамп, і його MAGA-people весь жонглюють недостовірними цифрами і фактами, та й узагалі ведуть якісь дивні балачки, які для багатьох політиків, особливо європейських, звучать просто дико.
- Призначення малокомпетентних, але особисто відданих людей на важливі посади.
Ми маємо кашу з різних ідеологічних елементів, приправлену сумнівним політичним стилем. Здавалося б, нічого серйозного. Ерзац-ідеологія, симуляція політичного вчення. Але, тим не менше, трампізм став важливим чинником, який впливає на світові справи, геополітику і геоекономіку. І через зрозумілі причини, сьогодні саме від трампістів багато в чому залежить, наскільки успішним буде український спротив агресії москви.
Ми продовжимо розглядати “джерела і складові частини” трампізму у наступних публікаціях.
