Коротко
Угорщина заблокувала щорічну заяву Євросоюзу про розширення на останньому в році засіданні Ради — тим самим не схвалила позитивну оцінку зусиль України на шляху до ЄС. Це не лише дипломатичний інцидент: наслідки стосуються міжнародної довіри, сигналів для країн-кандидатів та термінових рішень щодо фінансування України.
Деталі події
Міністерка з європейських справ Данії Марі Б'єре повідомила, що спроби знайти консенсус на засіданні не вдалися через блокування з боку однієї держави-члена. За її словами, 26 країн засвідчили підтримку України, але формальний висновок Ради не був прийнятий.
"Ми намагалися прийти до висновків Ради, але, на жаль, це не вдалося через блокування однією державою-членом. Наші спроби знайти рішення були відхилені, і я дуже шкодую про це. 26 країн-членів демонструють сильну підтримку Україні, а Україна виконує обіцянки."
— Марі Б'єре, міністерка з європейських справ Данії
Німецький міністр у справах Європи Гунтер Кріхбаум, як повідомляє DW, охарактеризував дії Будапешта як "дедалі більш деструктивні" й звинуватив угорський уряд у перешкоджанні спільним рішенням ЄС.
"Дії Угорщини дедалі більш деструктивні і перешкоджають вирішенню ключових питань для Європи та для України."
— Гунтер Кріхбаум, міністр у справах Європи (Німеччина)
Чому це важливо для України
По-перше, це питання довіри: коли ЄС не може ухвалити навіть декларативний документ через вето однієї столиці, партнери та країни-кандидати отримують сумнівний сигнал про стабільність європейської перспективи.
По-друге, це впливає на фінансові рішення. На засіданні 16 грудня також обговорювали забезпечення безперервного фінансування України, зокрема механіку "репараційних кредитів". Затримки у політичному консенсусі ускладнюють перетворення декларацій на гроші та гарантії.
Контекст важливий: 6 грудня повідомляли про блокування Бельгією плану А фіндопомоги, а Угорщина — плану Б; 12 грудня прем'єр Угорщини Віктор Орбан різко відреагував на голосування щодо заморожування активів РФ, назвавши інституції ЄС "брюссельською диктатурою". Ця низка подій показує системну внутрішню напругу, яка б'є не лише по іміджу, але й по практичних можливостях для України.
Що далі
Дипломати й аналітики в Брюсселі звертають увагу: формальна підтримка 26 країн — важливий ресурс, але для України критично, щоб вона мусила трансформуватися в підписані договори та фінансові механізми. Альтернативи — посилені двосторонні угоди з ключовими партнерами або створення більш жорстких процедур у ЄС для уникнення одноосібних блокувань — мають стати частиною дискусії.
Поки увага прикута до публічних заяв, реальна задача для України й її партнерів — домогтися, щоб політична солідарність стала надійною економічною та безпековою підтримкою. Питання тепер у тому, чи вдасться перетворити слова більшості у конкретні рішення, які збережуть темп євроінтеграції та забезпечать стійкість фінансування.
"Це багато в чому історичний і вирішальний тиждень для Європи. Для України і для європейської безпеки абсолютно необхідно знайти рішення для України."
— Марі Б'єре, міністерка з європейських справ Данії
