Посольства Італії, Іспанії, Швеції та Німеччини заявили, що залишаються у Києві. Так вони відповіли на заклик МЗС рф до дипломатичних представництв залишити столицю перед новими масованими ударами, повідомляє УНН.
Російське відомство оголосило про це 3 жовтня. Воно говорило про подальші удари по Києву та інших містах України і закликало іноземців та дипломатів виїхати зі столиці. Конкретних об'єктів чи строків у цій заяві, за наявними даними, названо не було.
Відповідь європейських місій була короткою і юридично точною. У спільній заяві, яку підписали очільники кількох посольств, сказано:
Разом з іншими очільниками дипломатичних представництв у Києві ми із занепокоєнням беремо до уваги погрози МЗС росії на адресу дипломатів та іноземних громадян в Україні. росія зобов’язана дотримуватися Віденської конвенції та норм міжнародного гуманітарного права. Ми залишаємося в Києві.
Хто приєднався
Аналогічну заяву оприлюднила посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Її позицію підтримало посольство Франції. Про намір залишатися також повідомили посольства Естонії та Польщі. У польській місії уточнили, що не планують змінювати режим роботи в Києві.
Показово, що ніхто не оголошував про евакуацію чи скорочення персоналу. Заяви не містять жодного «але»: ні про посилені заходи безпеки, ні про тимчасову передислокацію. Це свідомий вибір тону. Він не підсилює російську погрозу публічною реакцією, а лише фіксує правову рамку.
Що означає ця рамка
Посилання на Віденську конвенцію та міжнародне гуманітарне право не декоративне. Дипломатичні приміщення мають захист за конвенцією 1961 року. Окрім того, як цивільні об'єкти вони не можуть бути ціллю атаки. Публічна заява про удари, яка стосується в тому числі іноземних місій, дає змогу в разі потреби однозначно визначити, що саме було оголошено заздалегідь.
Тактичний бік питання простіший. Масовані удари по Києву не нова загроза, а сама заява МЗС рф не змінює ні їхньої ймовірності, ні способу їх відбиття. Протиповітряна оборона столиці працює незалежно від дипломатичних декларацій. А для посольств нічого не змінилося: вони й раніше працювали в умовах повітряних тривог.
Контекст цієї заяви — осіння ескалація. В ISW раніше оцінювали, що путін розпочав зимову кампанію ударів по Україні раніше, ніж у попередні роки, і пояснювали, з яким розрахунком.
Що далі
Якщо найближчі масовані атаки по столиці пройдуть без виїзду жодного посольства, заклик МЗС рф виглядатиме спробою тиску, а не реальним попередженням. Якщо ж хоч одна з місій скоротить присутність, це стане першим практичним результатом цієї погрози. Поки що всі названі представництва виходять із першого сценарію.
