У великій дипломатії важливі не гучні заяви, а тихі домовленості
Кабінет міністрів має затвердити Анку Фельдгузен новою бізнес-омбудсманкою України. Рішення про висування ухвалила Наглядова рада Ради бізнес-омбудсмена 25 листопада; чинна чотирирічна каденція Романа Ващука завершується в січні.
"Безперервність її роботи – критично важлива для довіри бізнесу до державних інституцій, зниження адміністративних бар'єрів і підвищення якості державного сервісу для підприємців."
— Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України
Профіль кандидата
Анка Фельдгузен — німецька дипломатка з кар'єрою у зовнішньополітичній службі федерального МЗС з початку 1990-х. Вона була надзвичайною і повноважною посолкою Німеччини в Україні у 2019–2023 роках і з 2023 року обіймає посаду директорки з питань цивільної кризової превенції та стабілізації у Федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини. Фельдгузен має багаторічний досвід у міждержавних відносинах і вільно володіє українською.
Чому це має значення для бізнесу
Рада бізнес-омбудсмана — інституція, що допомагає підприємцям вирішувати спори з органами влади поза судом. Призначення людини з дипломатичним бекграундом не лише символічне: воно приносить дипломатичний капітал, мережі контактів і навички переговорів, які можуть пришвидшити вирішення складних кейсів та знизити адміністративні бар'єри.
Для інвесторів це важливий сигнал: коли на цю позицію претендує фігура з міжнародним авторитетом, зростає шанс, що локальні рішення будуть більш передбачуваними — а передбачуваність є ключовим фактором для довгострокових інвестицій.
Ризики та очікування
Ефект від призначення залежатиме від трьох речей: реального доступу омбудсмана до ресурсів і інформації, готовності державних органів співпрацювати, та часу на реалізацію змін. Якщо призначення залишиться номінальним, ефект для бізнес-клімату буде обмежений; якщо ж йому дадуть інструменти — це може стати кроком до зростання довіри та зниження бюрократичних бар'єрів.
Підсумок
Призначення Анки Фельдгузен — це більше, ніж кадрове рішення: це сигнал про прагнення до безперервності та інтеграції міжнародного досвіду в роботу українських інституцій. Тепер хід за Кабінетом: чи підтримає він призначення ресурсами та повноваженнями, необхідними для реальної зміни? Якщо так — виграш для бізнесу і для репутації країни на міжнародному ринку капіталу. Якщо ні — велика надія ризикує залишитися символічним кроком.
