Що сталося
22 січня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід довіреній особі колишнього заступника глави Офісу президента — Андрію Васильєву. Суд залишив варіант тримання під вартою з альтернативою застави 30 млн грн, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Інформацію також поширив портал LIGA.net із посиланням на джерела в правоохоронних органах.
Коротко про справу
За даними слідства, справа стосується можливого привласнення коштів, виплачених за так званим «зеленим» тарифом. Детективи НАБУ повідомили підозри дев'яти особам, серед яких — ексзаступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, його довірена особа Андрій Васильєв та брат Шурми Олег, а також керівники підконтрольних компаній і колишній комерційний директор Запоріжжяобленерго.
"Застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 30 млн грн."
— Рішення Вищого антикорупційного суду, 22 січня 2026
Як працювала схема — факти слідства
За версією НАБУ, у 2019–2020 роках група встановила контроль над сонячними електростанціями загальною потужністю близько 60 МВт у Василівському районі Запорізької області і уклала договори з держпідприємством «Гарантований покупець» на продаж електроенергії за «зеленим» тарифом.
Після повномасштабного вторгнення РФ ці території опинилися під окупацією. Влітку 2022 року станції втратили зв'язок із енергосистемою України через пошкодження ЛЕП; значна частина продукції де-факто споживалася промпідприємством, що перебуває під контролем окупантів. Незважаючи на це, слідство стверджує, що група подавала до «Гарантованого покупця» неправдиві дані про обсяги генерації й технічну готовність станцій.
Держпідприємство нібито виплатило 141,3 млн грн за електроенергію, яка фактично не надходила до енергосистеми України; отримані кошти, за версією слідства, були легалізовані через мережу пов'язаних компаній на користь організатора схеми, його брата та членів родини.
Хто причетний і який у них статус
Основні фігуранти — колишній заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма (який курував економічний блок) та його довірена особа Андрій Васильєв, нинішній керівник АТ «Геліос». У 2021 році Шурма очолював компанію, потім на чолі була Ксенія Шурма, а пізніше посаду обійняв Васильєв. Серед інших фігурантів — комерційні керівники та власники мережі компаній.
У 2024 році президент звільнив Шурму з посади; у грудні 2025-го його повноваження як члена наглядової ради Нафтогазу були достроково припинені. За останніми даними, колишній посадовець перебуває в Німеччині (джерела: САП, НАБУ, LIGA.net).
Чому це важливо
Ця справа — не лише кримінальне провадження проти конкретних осіб. Вона зачіпає дві публічні цінності: по-перше, збереження державних коштів під час війни; по-друге, довіру до ринку відновлюваної енергетики, на який зараз покладені й енергетична трансформація, й інвестиційні очікування.
Аналітики та правоохоронці звертають увагу, що під час війни система пільгових виплат і компенсацій особливо вразлива до зловживань — ймовірні втрати в сотні мільйонів гривень підривають як бюджетні можливості, так і інвестиційну привабливість галузі.
Що далі
ВАКС залишив за слідством можливість застави — це означає, що найближчі рішення суду та хід слідства визначать, чи вдасться повернути державі виплачені суми і притягнути до відповідальності всіх причетних. Слід очікувати клопотань про накладення арешту на активи та перевірок ланцюгів легалізації коштів.
Правоохоронні органи мають зрозуміти не лише механіку окремої схеми, а й системні слабкі місця у виплатах за «зеленим» тарифом — аби зберегти репутацію ринку та ресурси, які сьогодні важливі для відновлення країни. Тепер хід за слідством: чи вдасться повернути 141,3 млн грн і зупинити подібні практики — ключове питання для держави і для кожного платника податків.
Джерела: Спеціалізована антикорупційна прокуратура, НАБУ, рішення ВАКС, LIGA.net.
