У великій дипломатії важливі не гучні заяви, а тихі домовленості
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн напередодні саміту Європейської ради визначила підтримку України як «найважливіший акт європейської оборони». Це не риторика: на кону — механізми, які визначать, скільки грошей і на яких умовах ЄС направить Києву на два наступні роки.
"Немає важливішого акту європейської оборони, ніж підтримка оборони України. Найближчими днями на нас чекає вирішальний крок для її забезпечення... Ми усвідомлюємо нагальність. Вона гостра."
— Урсула фон дер Ляєн, Президентка Європейської комісії
Цифри та пропозиції: що на столі
За оцінками Міжнародного валютного фонду, потреба України в зовнішньому фінансуванні на 2026–2027 роки складає близько 137 млрд євро. Єврокомісія запропонувала взяти на себе близько двох третин цієї суми — ≈ 90 млрд євро. Паралельно запропоновано використати до 210 млрд євро заморожених активів Центробанку РФ як джерело фінансування.
Два шляхи — різні наслідки
Єврокомісія виставила два варіанти: 1) фінансування на базі заморожених російських активів і 2) запозичення від імені ЄС. Перший варіант має сильний політичний меседж і зменшує прямий тягар для платників податків у короткому терміні, але породжує юридичні та процедурні ризики. Другий — звільняє механіку від юридичних складнощів, але означає спільні борги ЄС і потенційні фіскальні витрати для країн-членів.
Що це означає для України та для Європи
Для України швидке ухвалення пакета означатиме стабільність бюджетних потоків, підтримку військових та економічну стійкість під час переговорного процесу. Для ЄС це тест солідарності і готовності брати на себе фінансові ризики заради безпеки континенту: рішення покаже, чи здатен союз трансформувати санкції та замороження активів у конкретну допомогу.
Погляд експертів
Експертне середовище наголошує: рішення має бути технічно детально прописане, щоб уникнути тривалих судових спорів і забезпечити прозорість використання коштів. Аналітики вказують також на політичний ефект — безстрокове знерухомлення активів посилає чіткий сигнал Москві і зміцнює переговорну позицію Києва.
Рішення має бути ухвалене на саміті 18–19 грудня. Воно не лише визначить обсяги допомоги, але й відобразить, наскільки ЄС готовий ризикувати економічними витратами заради тривалої безпеки. Тепер хід за лідерами країн-членів: трансформують вони політичний сигнал у конкретні кошти — чи залишиться це в площині декларацій?
