Коротко
Консорціум аналітичних центрів RRR4U зафіксував: у IV кварталі Україна не виконала одразу дев'ять індикаторів макрофінансової програми Ukraine Facility. Через це під загрозою опинилося €2,3 млрд; у сумі за 2025 рік невиконані індикатори становлять більш як €3,6 млрд.
"Переважна більшість цих індикаторів є законодавчими ініціативами, ухвалення яких належить до зони відповідальності Верховної Ради України, що підкреслює важливість повернення відповідальності парламенту у забезпеченні повноцінного доступу України до фінансування в межах Ukraine Facility"
— RRR4U, консорціум аналітичних центрів
Що стоїть за цифрами
Програма Ukraine Facility запущена 2024 року і розрахована до 2027-го на суму до €50 млрд у вигляді грантів та позик. До ~€32 млрд призначено для підтримки реформ і інвестицій, визначених у Плані України. Платежі за цією схемою прив'язані до виконання конкретних індикаторів — законодавчих чи адміністративних змін, реалізація яких перевіряється перед виплатою траншів.
Чому це важливо для кожного українця
Ці гроші — не абстрактні суми: вони йдуть на відновлення інфраструктури, модернізацію енергетики, підтримку місцевих інвестицій і, опосередковано, на підвищення економічної та безпекової стійкості країни. Затримка реформ означає зупинку конкретних проєктів, гірший інвестиційний клімат і ризик зростання вартості відновлення у майбутньому.
Де вузол проблеми
RRR4U підкреслює: більшість невиконаних індикаторів — це законодавчі ініціативи, які мають бути ухвалені Верховною Радою. Частина вимог «висять» ще з першого кварталу 2025 року. Механіка програми також передбачає: якщо реформа не завершена вчасно, відповідна сума утримується до 12 місяців — за цей час її можна розблокувати, реалізувавши зміни; інакше кошти «згорають» і вже не компенсуються.
Що вже зроблено і який короткий фон
22 грудня Україна отримала шостий транш у межах Ukraine Facility на суму €2,3 млрд. Водночас аналіз RRR4U показує, що поруч є ряд невирішених індикаторів, які можуть зупинити подальші виплати.
Сценарії на найближчі місяці
Є три базові варіанти розвитку подій: парламент ухвалює необхідні норми й кошти розблоковуються; законодавчі зволікання дають 12‑місячний термін на виправлення — з ризиком затримок проєктів; або частина трансфертів безповоротно втрачена. Аналітики та донори звертають увагу, що втрата навіть частини фінансування послабить і плани відбудови, і сигнали довіри від міжнародних партнерів.
Висновок
Це не лише технічна справа аудиту: мова про реальні інвестиції в безпеку та економіку. Тепер хід за українськими інституціями — урядом і парламентом — щоб політичні розбіжності не коштували країні мільярдів євро та темпів відновлення. Чи вдасться знайти компроміс задля національного інтересу — питання, від відповіді на яке залежатимуть терміни і масштаби відбудови.
