Використання сонячної енергії вже декілька десятків років вважається одним із основних стратегічних напрямків розвитку енергетики в осяжній перспективі. Але, як і будь-яка галузь господарства, сонячна енергетика стикається з певними проблемами. Ці проблеми часто є продовженням її очевидних переваг, і про це теж варто знати.
“Екологічність”
Якщо вже бути точним, “екологічність” – це взагалі неправильний термін як такий, адже екологія – це наука про взаємодію організму з середовищем, у якому він живе. Говорячи про галузь господарства, правильніше казати про її вплив на навколишнє середовище. Отже, чи впливають сонячні електростанції на природу? Вони ж наче не продукують шкідливих викидів в атмосферу під час роботи… Але, як завжди, є нюанси.
- Виробництво сонячних панелей не є “екологічно стерильним”. Треба розуміти, що воно – досить складне, енерговитратне, ресурсно- і капіталомістке, і пов’язане з необхідністю боротьби з викидами в атмосферу і потребою в утилізації шкідливих відходів. Саме таким є, наприклад, виробництво високоочищеного кремнію, який використовується для виробництва панелей.
- Також у виробництві можуть застосовуватися небезпечні елементи і речовини: свинець, кадмій, телур, мідь, селен, галій, арсен, індій, а також певні кислоти і розчинники. Зростаючий попит промисловості на такі компоненти спричиняє розвиток видобувної і переробюної промисловості, що несе високі ризики для навколишнього середовища.
- Відповідно, існує проблема утилізації сонячних батарей. Для того, щоби всі потенційно небезпечні сполуки не потрапили у навколишнє середовище, треба докладати значних зусиль. Рішення, звісно, є, і вони працюють, але то все досить витратні і технічно складні рішення.
- Периферійне обладнання. Робота сонячних електростанцій потребує цілого комплексу обладнання: контролерів, трекерів, інверторів, акумуляторних батарей, автоматики управління і моніторингу – це все досить вартісне обладнання, виробництво якого теж має певний, як кажуть зараз, “вуглецевий слід”.
Потреба у значних площах
Це окрема проблема, яку теж варто віднести до екологічних. Звісно, загалом панелі намагаються встановлювати там, де інше використання території є проблематичним. Але у 2018 році в журналі Research Square було опубліковане дослідження, яке за допомогою аналізу супутникових зображень з усього світу встановило: близько 27% всіх сонячних панелей світу встановлено на землях, які можна було б використовувати для вирощування сільськогосподарських культур.
З іншого боку, якщо до сільськогосподарського обігу залучити всі можливі землі і території, то екологічна катастрофа планетарного масштабу неодмінно настала б, і дуже швидко. Але в Україні, де ми маємо найцінніші земельні ресурси світу, відведення землі для сонячної енергетики є дуже чутливим питанням. А ми знаємо, що “чутливі питання” землевідведення традиційно несуть у собі високі корупційні ризики – і це вже не зовсім “екологічне” питання.
Переваги для України
Україна війшла у незалежність із потужною, але зовсім “неекологічною” енергетикою. Станом на 1990 рік, структура виробництва електроенергії була така:
- Теплова енергетика (ТЕС): близько 70 %
- Атомна енергетика (АЕС): близько 25 %
- Гідроенергетика (ГЕС): незначний відсоток, менше 5%
- Відновлювані джерела: практично відсутні
У 2024 році структура генерації електроенергії, за експертними оцінками, має зовсім інший вигляд:
- Теплова енергетика (ТЕС): не більше 5%
- Атомна енергетика (АЕС): близько 80%
- Гідроенергетика (ГЕС): менше 5%.
- Відновлювані джерела: все ще недостатньо, до 10%.
Основним чинником таких змін стала війна і цілеспрямоване руйнування російськими терористами електроенергетики України. Проблема енергозабезпечення стала дуже критичною. Україні конче треба збільшувати генерацію, зменшувати залежність від вуглеводнів, і орієнтуватися на електрогенерацію з низькими експлуатаційними витратами. Безумовно, сонячна електроенергія за таких обставин стає дуже важливою, і вирішальну роль у реалізації такої стратегії в Україні належітиме крупним спеціалізованим компаніям.
Бізнес-модель у сонячній енергетиці: група компаній KNESS
Для тих, кому цікаво детальніше ознайомитися з бізнес-моделлю розвитку сонячної електроенергетики в Україні, надамо трохи інформації про українську групу компаній KNESS, яка спеціалізується на розробці та реалізації проектів у галузі сонячної енергетики. Здійснюється повний цикл: проектування, будівництво, пусконалагоджувальні роботи, підключення до електромережі, введеню в експлуатацію, і, власне, експлуатація і обслуговування. З 2016 року KNESS виконує EPC-підряд (Engineering, Procurement and Construction) у сфері сонячної енергетики.
Також група компаній виробляє значну частину обладнання: централізовані інверторні станції, електротехнічне обладнання, опори, металоконструкції, шафи збору потужностей, а також каркасно-модульні будівлі електротехнічного призначення.
Група компаній має у своєму складі спеціалізований науково-технічний підроздіk – KNESS R&D – центр інноваційних та технологічних розробок, досліджень в інжинірингу, експериментальними інженерними розробками та технічними випробуваннями.
У стріктурі компанії є підрозділи, які організують та надають адміністративно-господарські сервісні послуги, а також володіють та керують роботою промислової установки зберігання сонячної енергії “Смоліне” потужністю у 10 МВт, яка повністю розроблена, спроектована та виготовлена в Україні силами групи компаній KNESS.
Окремий підрозділ групи KNESS є постачальником електроенергії і оператором комплексу battery energy storage. Є представництво у Польщі і Латвії.
Робота диспетчера у KNEUSS: Альона Кавка і Андрій Колодзійський у програмі “Кар’єрний компас”
Наша ведуча Альона Кавка поспілкувалася з Андрієм Колодзійським, диспетчером у KNESS. Диспетчер – дуже відповідальна і важлива робота. Він – стратег, аналітик, координатор, і, за великим рахунком – вартовий енергетичної незалежності України. Він працює з найсучаснішими технологіями і відповідає за стабільність і безперебійність постачання енергії.
Ми завітали у диспетчерський центр однієї із найінноваційніших енергетичних компаній країни. Андрій Колодзійський пройшов шлях від університету до роботи в інноваційній компанії — це приклад того, як свідомий вибір професії може стати джерелом стабільності та подарувати людині важливу, відповідальну, і просто хорошу роботу.
