КМІС: 71% українців не вірять у мирні перемовини — що це означає для безпеки й стратегії

Більшість вважає, що Росія не готова до миру. Цей настрій змінює очікування суспільства й диктує пріоритети держави — від безпеки до дипломатії.

567
Поділиться:
Люди прогулюються вулицями Одеси (Фото: dumskaya.net)

Коротко

71% українців не вірять, що перемовини приведуть до миру — такі результати березневого опитування Київського міжнародного інституту соціології. Це не просто цифра: вона показує, як громадська думка формує рамки можливих політичних кроків і очікувань від партнерів.

Чому не вірять

Соціологи виокремлюють кілька причин недовіри. Переважна — переконання, що Росія не демонструє реальної готовності припинити війну. Це логічна реакція на повторні зриви домовленостей та поведінку сторони-агресора.

Інші причини: досвід попередніх безрезультатних перемовин (14%), переконання, що влада України робить недостатньо для переговорного процесу (10%), а також сумніви в надійності західної підтримки (10%). Ці фактори підсилюють скепсис і формують очікування того, що переговори використовуватимуться радше як інструмент тиску, ніж як прямий шлях до миру.

Зараз українці можуть загалом прихильно ставитися до факту самих перемовин, але розглядати це не як шлях до миру, а як спосіб продемонструвати, що саме Росія є перешкодою для встановлення миру.

— Київський міжнародний інститут соціології

Історія настроїв: що змінилося

У березні 2025 року 77% українців позитивно оцінили ініціативу України та США щодо 30-денного припинення вогню, але серед них лише 18% вважали її реальним кроком до миру. Більшість (59%) підтримували ініціативу як спосіб показати, що саме Росія не готова до домовленостей — висновок, який підтверджували й матеріали LIGA.net про природу переговорів як паралельних монологів.

Наслідки для політики і безпеки

Результати КМІС мають прямий вплив на державну стратегію. Коли більшість не вірить у швидкий дипломатичний результат, зростає запит на посилення обороноздатності, прозорість переговорних дій і чіткі сигнали від західних партнерів.

Президент Володимир Зеленський 19 березня вже зауважив, що пауза в переговорах затягнулася, і з американської сторони є сигнали про їхнє відновлення; зустріч української делегації з представниками США очікували в суботу, 21 березня. Ці контакти важливі не стільки як медійний факт, скільки як тест на здатність партнерів перетворювати дипломатичні декларації на практичні гарантії.

Що це означає для суспільства і партнерів

Громадська недовіра підсилює потребу в трьох речах: реальній обороні, прозорій інформації про переговорний процес і зрозумілій дорожній карті від міжнародних партнерів щодо гарантій безпеки. Аналітики сходяться на думці, що без ефективної армії та чітких міжнародних гарантій довіра до переговорів залишатиметься обмеженою.

Висновок

Числа КМІС підказують, що українське суспільство готове сприймати перемовини як інструмент тиску, а не як швидкий шлях до миру. Тепер питання до владних команд і партнерів: чи перетворяться сигнали й декларації на конкретні кроки, які підвищать довіру і змінять цю динаміку?

Новини світу

Політика

Французька дипломатія в кращих традиціях короля-Сонце: під час саміту G7 Макрон нагадав Трампу, що незалежність США 250 років тому врятувала саме Франція — і зробив це велично, у золоті Версаля.

3 дні тому
Культура

Пошкоджено майже 4500 об'єктів — від сільських клубів до пам'яток ЮНЕСКО. Міністерка культури Бережна вперше публічно назвала непрямі збитки: вони у шість разів перевищують прямі.

5 днів тому
Війна

Організація верифікувала понад 340 пошкоджених об'єктів культурної спадщини України, але в офіційних формулюваннях не називає виконавця атак. Міністерка культури Бережна вимагає змінити цю практику — і за нею стоїть ціла дипломатична логіка.

5 днів тому