Коротко
Лазерна зброя справді може стати важливим інструментом у захисті критичних об'єктів, але її застосування в реальних умовах України обмежують клімат, потреба в потужній енергетиці та якісних засобах радіолокації. Про це в коментарях для LIGA.net говорили військові експерти, а оглядачі Defence Express і міжнародні медіа (The Atlantic) додають контекст: технологія прогресує, але ще «сира» для ролі повноцінної заміни масових засобів у війні.
Чому клімат має значення
Лазерний промінь чутливий до атмосфери: туман, сніг, дощ, аерозолі та турбулентність розсіюють і поглинають енергію променя. Саме тому системи, які показували себе в сухому кліматі Ізраїлю, не дають гарантій однакової ефективності в українську зиму чи під час негоди. Експерти наголошують: без урахування місцевих погодних умов очікуваний ефект значно падає.
Технологічна інтеграція — ключ до роботи
Лазери не працюють як автономні «щити». Щоб влучати по рухомих цілях, потрібно поєднати високопотужний промінь з якісною радіолокацією та системами керування в реальному часі. Як пояснив Анатолій Храпчинський, заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ:
"Український лазер справді ефективний, але по статичних цілях на малій відстані. Щоб її збільшити, треба нарощувати енергетику. А щоб поліпшити влучання, потрібні якісні засоби радіолокації, які дають змогу в режимі реального часу перераховувати траєкторію цілі і, відповідно, повертати цей промінь за нею."
— Анатолій Храпчинський, заступник гендиректора з виробництва засобів РЕБ
Масовість проти високих технологій
Український фронт сьогодні стикається з масованими ударами. Тут важить не лише досконалість окремого приладу, а й його доступність та масштабованість. Іван Киричевський (Defence Express) нагадує: можна мати кілька робочих лазерів для важливих об'єктів, але це не замінить потребу у великій кількості ефективних, нехай і простіших, засобів у масових умовах бою.
"Навіть якщо наші ентузіасти зроблять робочу лазерну установку, яка буде точково захищати якийсь важливий об'єкт, це не означатиме, що можна буде всі мобільні вогневі групи пересадити з кулеметів на лазери."
— Іван Киричевський, оглядач Defence Express
Де є підтвердження прогресу — і що це насправді дає
Українські розробки вже демонструвалися: у квітні 2025 року командування Сил безпілотних систем показало відео з установкою "Тризуб", а The Atlantic у лютому 2026 року писав про систему Sunray, після застосування якої дрон загорівся "за секунди". Це важливі сигнали: технологія працює в окремих сценаріях. Також у статтях згадується, що умовна вартість одного пострілу лазера може бути низькою ($5), але це не враховує капітальних витрат на генерацію енергії, охолодження, засоби наведення й інтеграцію в ППО.
Висновок: прагматичний шлях уперед
Лазери — це не чарівна заміна класичній ППО, але вони мають своє місце: захист статичних критичних об'єктів, знищення легких БПЛА та точкова уражаюча зброя в сприятливих погодних умовах. Експертне середовище сходиться на думці: інвестиції у розвиток лазерів мають поєднуватися з нарощуванням енергетики, радрадіолокації та масових засобів захисту. Питання для держави й партнерів — чи готові ми переводити ці прототипи в бойові комплекси, які будуть корисні саме в наших реаліях?
Джерела: LIGA.net (коментарі експертів), Defence Express (огляди), The Atlantic (репортаж про Sunray), офіційні демонстрації українських систем (квітень 2025).
