Що сталося і чому це важливо
За повідомленням 128‑ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле» та УНН, військові провели евакуацію кам’яних баб XII століття з історико‑краєзнавчого музею в Новомиколаївці на Запоріжжі. Експонати вивезли через загрозу ударів російських керованих авіаційних бомб (КАБ), після чого їх передано на зберігання до одного з культурних закладів.
Позиція військових: захист культури — частина оборони
Ініціатива виросла з практичної потреби: поруч із музеєм уже були зруйновані будівлі, і зростала ймовірність незворотної втрати унікальних артефактів. Для армії це не театральний жест — це превентивна дія, яка зберігає матеріальні свідчення історії та мінімізує довготривалі культурні втрати.
«Зусиллями воїнів 128 окрема важка механізована бригада 'Дике Поле' проведено евакуацію кам’яних баб XII століття з історико‑краєзнавчого музею Новомиколаївки на Запоріжжі»
— 128‑ма окрема важка механізована бригада «Дике Поле», повідомлення
Як організували операцію
Ініціатором став один із військовослужбовців, який звернувся до музею після того, як помітив руйнування в районі. Серед тих, хто брав участь, — історик і військовослужбовець Дмитро Каюк, який готував експозицію до річниці бригади і виявив, що експонати досі не вивезені. Командир бригади погодив виділення техніки й сили для безпечної евакуації.
«Виявилося, що в тому музеї працює моя колишня студентка. Вона підтвердила, що експонати досі не евакуйовані. Я звернувся до командира бригади — і він дав дозвіл на порятунок кам’яних баб, навіть виділив техніку»
— Дмитро Каюк, історик і військовослужбовець 128‑ї бригади
Операцію супроводжував запорізький історик Петро Бойко, щоб дотримати правил приймання й консервації цінностей. Окрім кам’яних баб, евакуйовано картини та інші знахідки, які нині перебувають у безпечному сховищі.
«Нам добряче довелося попрацювати лопатами, щоб відкопати цих баб. Одна була дуже великою»
— Дмитро Каюк, учасник операції
Контекст і наслідки
На тлі повідомлень про пошкодження музейних фондів в інших регіонах (зокрема — випадки з Одеським художнім музеєм) така евакуація — частина ширшої роботи з охорони культурної спадщини під час війни. Це показує: коли цивільні інституції опиняються під загрозою, оперативний зв'язок із військовими може рятувати артефакти від незворотних втрат.
Що далі
Ця історія підкреслює потребу в системних алгоритмах евакуації та збереження культурних цінностей у зонах ризику — від проактивної інвентаризації до координації між музеями, місцевими адміністраціями та силами оборони. Поки культура захищають на місцях, постає питання: чи вистачить ресурсів і планування, щоб масштабувати такі операції за потреби?
«Ми захищаємо не лише територію держави, а й її історію, культуру та пам’ять поколінь»
— 128‑ма окрема важка механізована бригада «Дике Поле»
