Коли Тіса перемогла Фідес, а Петер Мадяр змінив Віктора Орбана на посаді прем'єра Угорщини, у Києві заговорили про потепління. Але перший великий зовнішньополітичний тест новий Будапешт провалив: Угорщина відмовилася від "Карпатської вісімки" – ініційованого Україною формату для сусідніх держав регіону – і заблокувала будівництво спільного нафтового об'єкта. Ексміністр закордонних справ Володимир Огризко у розмові з LIGA.net пояснює, чому зміна прізвища на посаді прем'єра не означає зміни системи.
"[Прем'єр-міністр Петер] Мадяр – це частина орбанівської політичної системи. Ну от ми чогось від нього хочемо, щоб він, виховуючись в цій системі, раптом хопа – і став якимсь зовсім іншим", – зазначив Огризко.
Чому саме зараз
Відносини Києва та Будапешта потеплішали після зміни проросійського прем'єра Орбана на Петера Мадяра після виборів, однак в нової влади поки що немає чіткої лінії щодо України і є зауваження до прав угорців на Закарпатті. Саме ця остання теза і стала точкою розлому: 21 вересня Мадяр заявив, що є "хороші причини" не брати участі в "Карпатській вісімці", а також заперечив будівництво нафтооб'єкта в Угорщині для потреб України.
Формально новий уряд отримав мандат на розрив з ізоляціонізмом Орбана і повернення до західного вектора. Але на практиці найчутливіші для Будапешта теми – статус угорської меншини на Закарпатті та символіка участі в ініціативах під українським проводом – залишаються незмінними точками спротиву. За версією Огризка, це не випадковість, а логіка політичної культури, яка живиться не партійною приналежністю, а глибшими установками.
Огризко додав, що в чомусь угорські лідери все ж змінюються, адже цього вимагають цінності сучасної Європи. Але в деяких темах Мадяр, на його погляд, залишається таким самим вихованцем свого "старшого товариша" та продовжує політику угорського націоналізму, шовінізму та прагнення до "великої Угорщини".
Кому це вигідно
Для Мадяра жорсткість на закарпатському та статусному питаннях – це найдешевший спосіб довести власному електорату, що зміна влади не означає капітуляції перед сусідами чи Брюсселем. Прем'єру, який щойно змінив прем'єра з шістнадцятирічним стажем, потрібно показати спадкоємність там, де це не заважає курсу на Захід – і саме статус у регіональних форматах виявився такою темою.
Саме тому, додав дипломат, країну зачепило, що на установчий саміт "Карпатської вісімки" її покликали як запрошену учасницю, а не головну.
"Ну, це ж наше [Угорщини] приниження, ми так не можемо. Схоже є в російській великодержавній ідеології, в тій самій, до речі, польській", – каже Огризко.
Це порівняння – ключове для розуміння логіки Будапешта: питання не в тому, хто саме очолює формат, а в тому, хто визначає його ієрархію. Для угорської політичної традиції статус "запрошеного" в проєкті, який стосується історично угорського регіону, зчитується як приниження незалежно від того, хто сидить у кріслі прем'єра.
Як реагують опоненти
Реакція Києва була швидкою і персональною. Глава МЗС України Сибіга порівняв слова Мадяра з діями Орбана. У відповідь прем'єр Угорщини натякнув, що його країну приписали до C8 без її згоди на це.
Зрештою глава МЗС Угорщини Аніта Орбан заявила, що ситуація стосовно "Карпатської вісімки" вирішилася, однак будівництва нафтооб'єкта для потреб України не буде. Формулювання показове: конфлікт навколо статусу вдалося пригасити дипломатично, а от практичну інфраструктурну співпрацю Будапешт зберіг під забороною.
Питання тепер у тому, чи є відмова від нафтооб'єкта остаточним рубежем нового угорського уряду, чи лише першою розмінною картою в довшому торзі за визнання статусу закарпатських угорців – і чи готовий Київ платити цю ціну заради формальної участі Будапешта в регіональних форматах.
