Що ухвалив Кабмін
Кабінет Міністрів запровадив грантову програму на будівництво овоче‑ та фруктосховищ. Як повідомила прем'єр‑міністерка, держава покриватиме до 30% вартості будівництва (але не більше 20 млн грн) за умови співфінансування з боку отримувача та створення робочих місць.
"Держава покриватиме до 30% вартості будівництва, але не більше 20 млн грн, за умови співфінансування з боку отримувача. Підтримка надаватиметься для будівництва нових сховищ місткістю від 3000 тонн і за умови створення робочих місць"
— Юлія Свириденко, прем'єр‑міністерка
Окрема норма для прифронтових регіонів: у разі розміщення підприємства на територіях активних або можливих бойових дій держава може покрити до 50% вартості будівництва. Умовою також називають наявність у підприємства прав власності на 80% земельних ділянок на тимчасово окупованих територіях.
Кому і за яких умов
Підтримка адресована на будівництво нових сховищ місткістю від 3000 тонн. Отримати грант зможуть агровиробники за умови співфінансування та створення робочих місць — це важливий сигнал про орієнтацію програми не лише на технічну, а й на соціальну віддачу.
Чому це має значення
Питання зберігання — це не технічна дрібниця, а ключ до продовольчої безпеки й доходів аграріїв. За оцінками представників комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, ще 2023 року в Україні не вистачало приблизно 150–170 овочесховищ. Через це післязбиральні втрати плодоовочевої продукції можуть сягати 40–60%.
"В Україні немає дефіциту овочів. Проблеми можуть бути лише з їх зберіганням."
— Дмитро Соломчук, член комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики
Інвестиції в сховища знижують сезонну волатильність пропозиції, стримують падіння цін у пік збору та підвищують доходність фермерів у довгостроковій перспективі. Для споживача це означає більш стабільні ціни та доступність продукції поза сезоном.
Перші кейси та сигнал для ринку
У грудні 2025 року підприємство "Агроінвест" з Тернопільщини стало першим отримувачем державного фінансування на будівництво овочесховища. Це важливий прецедент: держава демонструє готовність не лише говорити про підтримку, а й вкладати кошти.
Ризики та обмеження
Програма дає відповідь на частину проблем, але не вирішує все. Потрібні також механізми контролю за ефективністю витрат, доступ до дешевих кредитів для співфінансування та логістична інфраструктура для транспортування продукції до сховищ. У прифронтових регіонах додаткове покриття витрат логічне з точки зору відновлення потенціалу, але потребує чітких гарантій безпеки й прозорих процедур оформлення прав на землю.
Висновок
Ця ініціатива — крок у бік підвищення продовольчої стійкості та підтримки місцевих робочих місць. Але її ефективність залежатиме від того, наскільки швидко програма конвертується в реальні об'єкти і чи отримає агросектор супровід у вигляді кредитів, логістики та технічної допомоги. Тепер хід за агровиробниками та місцевими громадами: чи зможуть вони скористатися новими можливостями та перетворити держгранти на сталу інфраструктуру — питання стратегічного значення для наступних сезонів.
