Рішення та його суть
23 грудня Мукачівська міська рада ухвалила рішення про надання дозволу на розробку детального плану території площею 4,1 га на вулицях Томаша Масарика — Володимира Данчевського. На цій ділянці розташовані потужності трикотажної фабрики «Мрія» — підприємства, яке тепер розглядають як потенційну локацію для житлового кварталу з об’єктами торгово-розважальної інфраструктури (джерело: zaxid.net).
"Мукачівська трикотажна фабрика 'Мрія' отримала дозвіл на розробку детального плану території для можливого будівництва житлового кварталу..."
— zaxid.net
Історія фабрики та нинішній стан
Фабрика «Мрія» заснована в 1973 році і колись була одним із найбільших підприємств регіону — на піку там працювало близько 5000 людей. У 2005 році підприємство стало дочірнім підприємством литовської компанії Utenos Trikotazas і зберігало експортні зв’язки з ринками Швеції, Фінляндії, Німеччини, Франції, Швейцарії, Австрії та Іспанії.
Однак останні роки показали суттєве скорочення: за річною звітністю, у 2024 році фабрика зафіксувала збиток 7,28 млн грн, чистий дохід скоротився на 15% — до 20 млн грн. Станом на початок 2025 року на підприємстві працювали 84 людини (раніше — 113).
Кому продали і які зв’язки викликали увагу
У жовтні 2025 року понад 98,87% акцій фабрики перейшли до ТОВ «Транслум» (Мукачево) — компанії, зареєстрованої незадовго до купівлі. За даними, опублікованими ЗМІ та YouControl, кінцевим бенефіціаром називають мукачівського підприємця Владислава Вітвінова. У матеріалі також звернули увагу на те, що за адресою Олександра Духновича, 6 розміщений офіс компанії «Андезит М», пов’язаної з родиною Балог — факт, який привернув увагу через локальні політично-економічні зв’язки.
Наслідки для громади: робочі місця, простір, бюджет
Перетворення промислової ділянки на житлову означає кілька практичних наслідків. По-перше, ризик остаточної втрати робочих місць у галузі, що вже скоротила персонал упродовж кількох років. По-друге, зміна функції землі вплине на міську інфраструктуру — транспорт, школи, комунікації — і вимагатиме інвестицій з місцевого бюджету або приватного сектору.
З іншого боку, реновація території та нове житло можуть дати додаткові податки і пожвавлення місцевої торгівлі, якщо проєкт проходитиме прозоро і включатиме соціальні гарантії для працівників або механізми підтримки реінтеграції в інші галузі.
Чому це сталося
Причини зрозумілі з фінансових показників: зниження доходів, збитки та радикальне скорочення персоналу роблять промисловий цикл менш привабливим для інвестицій. Тому новий власник, ймовірно, оцінює комерційну доцільність використання ділянки під житло замість відновлення великого виробництва.
Що далі — запит до влади і громадськості
Факти вже відомі: продаж акцій, фінансові труднощі, дозвіл на розробку детального плану. Тепер питання за міською владою та громадою: чи будуть пріоритети збереження робочих місць і промислового потенціалу, чи домінуватиме короткостроковий інтерес до прибуткової забудови? Аналітики з регіонального розвитку наголошують на важливості прозорих процедур планування і громадських консультацій у таких випадках.
"Перетворення промислових зон має відбуватися з урахуванням і економічних, і соціальних наслідків для громади"
— аналітик з регіонального розвитку (коментар на основі публікацій у медіа)
Рішення про детальний план — не фінальна крапка, а початок процедур, які можуть визначити обличчя міста на роки. Тепер хід за владою та мешканцями: чи вдасться поєднати інтерес інвестора з інтересами громади, чи промислова спадщина перетвориться просто на площу під багатоповерхівки?
