Понад 50 млн грн від аукціонів на вилов риби: як ці кошти повертаються у водойми й громади

Середній приріст ціни лотів — понад третину від стартової. Аукціони в Prozorro.Продажі принесли бюджету ресурси на зариблення та місцеві потреби. Розбираємо, куди пішли гроші і що це означає для продовольчої та екологічної безпеки.

33
Поділиться:

Ці аукціони — не просто додаткові надходження в скарбниці. Вони поєднують ринкову конкуренцію з фінансуванням відновлення водних екосистем і підтримкою місцевих бюджетів, що важливо для продовольчої безпеки й економіки громад.

Що сталося

Із початку року в системі Prozorro.Продажі відбулося 189 успішних аукціонів на право промислового вилову риби. За даними пресслужби Держрибагентства, учасники торгів фактично сплатили 52,3 млн грн, що суттєво перевищує надходження до запровадження аукціонів.

"За результатами торгів промислові рибалки за укладеними договорами фактично сплатили 52,3 млн грн, що значно перевищує грошові надходження, отримані до запровадження аукціонів на промисел."

— Пресслужба Держрибагентства

Куди пішли кошти

Розподіл надходжень чітко розділений: 41,2 млн грн надійшли до місцевих бюджетів, ще 11,1 млн грн спрямовані до державного спеціального фонду на зариблення водойм. Саме ці кошти використовують для відновлення популяцій у пріоритетних водних об'єктах.

Найбільші надходження зафіксовано для Дністровського лиману, Кременчуцького і Канівського водосховищ. Приклади конкретних аукціонів ілюструють ефект конкуренції: лот на промисел у Кам'янському водосховищі при стартовій ціні у 490,9 тис. грн був реалізований за майже 1,3 млн грн.

"Цьогоріч на аукціонах фінальна вартість лотів з вилову риби у середньому зростала більш ніж на третину від стартової."

— Сергій Бут, СЕО Prozorro.Продажі

Ефект для популяцій і громад

Частина коштів уже працює на відновлення: цього року відбулося зариблення Дністровського лиману, Кременчуцького та Канівського водосховищ. Наприклад, на Черкащині фінансування з обласного бюджету (дофінансованого за рахунок аукціонів) дозволило випустити 61,5 т мальків товстолоба; у Кременчуцьке водосховище 25 листопада випустили 18,5 т білого та строкатого товстолобика.

Водночас промисловий вилов у країні залишається нижчим за докризові показники: у 2023 році вилов становив 11 190 т (+12% до 2022), у 2024 році — 11 883 т (+6% до 2023). Це означає, що фінансовий ефект аукціонів важливий, але не є самодостатньою відповіддю на відновлення галузі.

Міністерство економіки 23 вересня оголосило про старт аукціонів на зариблення Дніпра — але з п'яти перших тендерів два виявилися успішними, що свідчить про нерівномірну конкуренцію та потребу у поліпшенні процедур.

Висновок

Аукціони довели: ринковий механізм може створювати ресурси для зариблення і підтримки громад. Проте ефект залежатиме від двох речей — стабільності конкуренції на торгах і прозорості використання коштів. Якщо ці елементи збережуться, аукціони перетворяться з одноразового доходу на системний інструмент відновлення рибних ресурсів і посилення місцевих бюджетів.

Питання до керівників сектору та громад: наскільки масштабно вдасться перекласти ці локальні перемоги в довгострокову стратегію відновлення популяцій і створення робочих місць на місцях?

Новини світу

Політика

Парламент звернувся до лідерів світу та Міжнародного паралімпійського комітету з вимогою повернути повну заборону участі спортсменів росії та білорусі в міжнародних змаганнях. Розбираємо, чому це важливо зараз і які наслідки може мати для Паралімпіади-2025 та міжнародного спорту.

12 годин тому
Фінанси

Київрада затвердила кошторис столиці на 2026 рік (понад 106 млрд грн). Це не лише цифри в табличці — це тест на спроможність міста забезпечувати послуги, інфраструктуру й допомогу тим, хто захищає країну.

12 годин тому
Технології

OpenAI інтегрувала каталог застосунків у ChatGPT: підключення Dropbox, Apple Music чи DoorDash — в один клік. Це шанс для українських стартапів і інструмент для волонтерів, але також виклик для захисту даних і монетизації.

13 годин тому