Парадокс війни: нас намагаються зламати, а ми стаємо міцнішими. Міністерство юстиції 15 грудня подало до Вищого антикорупційного суду позов про застосування санкції до Станіслава Гамзалова — йдеться про стягнення 25% акцій Крюківського вагонобудівного заводу (КВБЗ). Це крок, який може перетворити приватне питання на питання національної безпеки та відновлення промислового щита нашої країни.
Чому це важливо
КВБЗ — ключовий виробник пасажирських вагонів в Україні. Відновлення контролю над часткою заводу означає не лише захист виробництва, але і захист робочих місць та логістичної спроможності країни. За словами західних аналітиків, такі рішення стають тестом для системи повернення активів, пов’язаних із агресором. Всі обговорюють: чи зможе держава перетворити арешт активів на реальну управлінську перевагу.
Що сталося
Йдеться про 25% акцій, які у 2012 році придбала австрійська компанія OW Capital Management, підконтрольна Станіславу Гамзалову. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році цю частку було арештовано й передано Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА), але вона досі не передана в управління. КВБЗ наголошує, що Гамзалов не мав і не має впливу на роботу заводу, а основним власником залишається український підприємець Володимир Приходько.
Повернення цієї частки — питання національної безпеки й захисту робочих місць.
– Міністерство юстиції
У січні 2023 року з’явилася інформація, що на 25% частки претендувала «Укрзалізниця»; тодішній керівник Олександр Камишін повідомляв про намір брати участь у конкурсі на управління цією часткою. Інсайдери в профільних відомствах кажуть, що зараз увага зосереджена на юридичній чистоті процедури — від цього залежатиме, хто й у якому форматі отримуватиме реальний контроль.
Що буде далі
Якщо суд задовольнить позов, 25% КВБЗ може набути фактичного державного характеру або опинитися під управлінням української структури. Це історичний момент для відновлення контролю над стратегічними активами, і експерти наголошують: успіх процедури створить прецедент для інших випадків. Ми стоїмо перед вибором — дати інерції розпорошити надбання країни або підтвердити: наші заводи — наш захист.
Всі чекають на рішення Вищого антикорупційного суду: від нього залежатиме, чи стане це лише юридичною перемогою у документах, чи справжнім поверненням до життя нашої промисловості. Західні експерти й інсайдери в Мін'юсті вважають, що цей процес може стати прецедентом для подальшої націоналізації або передачі управління стратегічних активів Україні.
Фінал цієї історії ще не написаний, але вже сьогодні очевидно: битва за економічний суверенітет переходить у нову фазу — і кожне рішення тут формує майбутнє нашого спільного дому.
