Відкладаємо емоції та аналізуємо факти
Профільний парламентський комітет одноголосно підтримав до першого читання законопроєкт №11115, що регулює діяльність Telegram та інших цифрових платформ. Автор ініціативи — народний депутат Микола Княжицький. Це рішення варте уваги: воно не про тотальні заборони, а про інструменти держави в умовах гібридної війни.
Про що йде мова
Документ не передбачає блокувань месенджерів чи автоматичної цензури і не ставить під загрозу анонімність користувачів. Натомість закон встановлює базові зобов'язання для платформ: прозорість власників і фінансування, офіційні контакти з українськими держорганами та швидка реакція в ситуаціях, пов'язаних із тероризмом, шахрайством або загрозами національній безпеці.
Чому це потрібно зараз
Telegram має масштабний вплив на інформаційне поле України: за даними Ipsos, близько 62% українців звертаються до нього як до джерела новин, а інші оцінки доходять до 80%. Для порівняння — у країнах ЄС цей показник переважно складає 5–30%. У таких умовах відсутність базових правил підриває можливості держави протидіяти вербуванню, координації диверсій і масовому поширенню фейків.
Що пропонує законопроєкт
Ключові норми документа:
- Розкриття інформації про власників і джерела фінансування платформ;
- Офіційний контакт між сервісами та державними органами України для оперативної взаємодії;
- Оперативне реагування у випадках терору, шахрайства або загроз нацбезпеці;
- Санкції за невиконання — від фінансових до обмеження використання платформ державними установами і банками.
"Українська держава повинна мати інструменти, щоб захистити своїх громадян. Це перший, я б сказав, максимально м’який крок. Якщо потрібно — до другого читання закон може бути посилений"
— Микола Княжицький, автор законопроєкту
Контекст і соціальні підтвердження
Ініціатива з'явилася на фоні заяв посадовців. 23 лютого 2026 року міністр внутрішніх справ Ігор Клименко висловився за регулювання Telegram після серії терактів проти правоохоронців, хоча пізніше в пресслужбі міністерства констатували: повністю заблокувати застосунок технічно неможливо. Раніше за контроль над каналами виступав і нинішній глава Офісу президента Кирило Буданов, який пропонував реєстрацію, а не тотальну заборону. Під час засідання парламентської ТСК 10 березня доходи найбільших Telegram-каналів оцінили приблизно в $20 000 на день — фактор, що додає економічного виміру проблеми.
Межі і гарантії — де не повинно бути ризику
Законопроєкт підкреслює, що мета — не цензура. Після консультацій існує принципова підтримка підходу з боку Європейської комісії, з урахуванням воєнних умов в Україні. Це важливий маркер: регуляція має відповідати європейським стандартам свободи слова, одночасно захищаючи національну безпеку.
Наслідки та сценарії
Якщо парламент підтримає документ у першому читанні, далі можливі кілька шляхів: від помірного запровадження прозорості та контактів до посилення санкційних механізмів у наступних читаннях. Ризик надмірної регуляції існує, але наразі текст спрямований на баланс між безпекою і свободою.
Висновок
Законопроєкт №11115 — приклад того, як держава намагається адаптувати інструменти управління інформаційним простором у воєнний час. Тепер хід за парламентом і міжнародними партнерами: декларації повинні перетворитися на чіткі механізми, які працюватимуть на безпеку громадян без підриву демократичних стандартів.
Деталі: опитування — Ipsos; журналістське дослідження про вибір месенджерів — Анастасія Могилевець, LIGA.net; дані про доходи каналів — матеріали ТСК.
