Що сталося
Словенія приєдналася до Фонду підтримки енергетики України з внеском у 500 000 євро. За повідомленням Міністерства енергетики, це робить Словенію 37-м донором фонду — гроші спрямовані на відновлення енергетичної інфраструктури після атак та підготовку до наступного зимового періоду.
"Цей внесок підтримає наші поточні зусилля щодо відновлення української енергетики після російських атак, а також допоможе підготуватися до наступного зимового періоду"
— Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України (цитата Міненерго)
Куди йдуть гроші
За даними Міненерго, загальна сума внесків у Фонд наближається до 1,85 млрд євро. Від запуску фонду навесні 2022 року укладено понад 1000 контрактів на постачання обладнання загальною вартістю близько 850 млн євро. На сьогодні українським енергетичним компаніям доставлено обладнання, послуги та заходи пасивного захисту на суму понад 618 млн євро.
Особливо інтенсивними стали підписання контрактів із середини листопада 2025 року — на понад 582 млн євро. Тендери на закупівлю та контроль використання коштів здійснює управитель фонду — Європейське енергетичне співтовариство (Energy Community).
Хто ще допомагає і чому це важливо
Німеччина залишається найбільшим донором: станом на 18 грудня 2025 року внески ФРН сягнули майже 390 млн євро. 25 грудня Німеччина здійснила найбільший разовий внесок у роботі фонду — 160,11 млн євро від Міністерства закордонних справ та додаткові 3 млн євро через KfW.
Окремі поставки мають ключове значення для відновлення потужностей: у грудні 2025 року Литва передала Україні повний комплект обладнання для теплоелектростанції через механізм цивільного захисту ЄС, а Японія передала «Укренерго» три 200‑тонні автотрансформатори на суму близько $20 млн.
"Колективна допомога — це не благодійність, а елемент нашої спільної енергетичної безпеки"
— експерти Energy Community (заява організації)
Що далі
Півмільйона від Словенії — не вирішує всіх проблем, але це частина послідовної моделі підтримки: регулярні внески, цільові контракти та швидкий монтаж обладнання забезпечують реальний приріст стійкості мереж. Значення мають не поодинокі транші, а їхня системність і швидкість застосування.
Тепер головне — перетворити фінансові зобов'язання на швидкий монтаж і захист критичної інфраструктури. Без цього навіть крупні внески не дадуть очікуваного ефекту для безпеки електропостачання цієї зими. Чи вистачить цього пулу донорів для повної готовності — залежить від темпів реалізації та логістики.
