Що ухвалили в Брюсселі
9 січня Рада ЄС схвалила два рішення, що дають змогу підписати партнерську угоду між ЄС та блоком Меркосур (Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай) та Тимчасову торговельну угоду (ITA). У заяві Ради названо це «історичним кроком» після понад 25 років переговорів.
«Після понад 25 років сьогоднішні рішення знаменують собою історичний крок уперед у зміцненні стратегічного партнерства ЄС з Меркосур»
— Майкл Даміанос, міністр енергетики, торгівлі та промисловості Кіпру
За рішення проголосувала кваліфікована більшість — принаймні 15 країн, що представляють 65% населення ЄС. Проти висловилися Франція, Польща, Австрія, Ірландія та Угорщина; Бельгія утрималася. Угода має пройти голосування в Європарламенті та ратифікацію в усіх національних парламентах.
«Угода буде взаємно вигідною — вона дасть експортерам ЄС можливість отримати 50 млрд євро до 2040 року»
— Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії
Кого це торкається і чому це важливо
Угода створює зону вільної торгівлі з населенням понад 700 мільйонів і значними ресурсами сировини. За оцінками Єврокомісії, угода знизить мита на експорт ЄС приблизно на 4 млрд євро, а довгострокова вигода для експортерів ЄС може сягати 50 млрд євро до 2040 року. Підтримка представників Брюсселя обумовлена логікою диверсифікації ринків та доступу до стратегічних ресурсів.
Водночас угода — не лише економічне рішення: вона має геополітичний вимір. Для ЄС це шанс зменшити частину торговельної залежності від окремих азійських ринків і зміцнити взаємозв'язки з Латинською Америкою.
Ризики для фермерів і політична напруга
Протести фермерів у Франції, Бельгії та інших країнах тривали й на день ухвалення рішення: блокування доріг і пікети підкреслюють, що угода може створити тиск на місцеве сільське господарство через імпорт дешевшої яловичини, птиці та цукру. Міністр сільського господарства Франції вже оголосила про намір блокувати ратифікацію в парламенті.
«Щодо угоди між ЄС і Меркосуром ми, як і обіцяли, проголосували проти»
— Владислав Косіняк-Камиш, прем'єр/лідер політичної сили Польщі (заява щодо голосування)
У Брюсселі зобов'язалися посилити контроль за імпортом, щоб забезпечити дотримання стандартів ЄС з безпеки харчових продуктів та відсікати нелегальний вируб лісів. Але контролі — це політичні гарантії, які потребують конкретних механізмів і довіри.
Що означає це для України
Для України наслідки будуть багатошаровими. З одного боку, відкриття нових європейських і латиноамериканських ланцюгів постачання може змінити конкурентне середовище для українського агроекспорту: ціни на деякі категорії товарів можуть опуститися під тиском додаткового імпорту. З іншого — стратегічна диверсифікація ЄС і посилення зв'язків з новими постачальниками означають переосмислення ланцюгів постачання, у яких Україна може шукати ніші за рахунок якості, логістики та географічної близькості до ЄС.
Отже, для України це не лише ризик, а й нагода: активні торговельні дипломатичні кроки, фокус на додану вартість продукції та стандартизація виробництва можуть допомогти утримати та розширити частку на європейському ринку.
Що далі?
Угоді ще належить пройти Європарламент і національні ратифікації — процес, який може затягнутися або супроводжуватися додатковими умовами та винятками. Політичні протести та позиції окремих урядів збільшують ймовірність того, що текст угоди буде доповнений механізмами захисту для фермерів і суворішим контролем імпорту.
Підсумок: рішення в Брюсселі відкриває великі можливості для торгівлі, але також загострює внутрішні європейські суперечки. Тепер хід за парламентами та урядами — чи вдасться перетворити політичні декларації на дієві гарантії безпеки для фермерів і стабільних правил гри для торговців, в тому числі українських.
Чи знайде Україна місце в нових ланцюгах, чи натомість зіткнеться з додатковою конкуренцією — залежить від швидкості дипломатії, адаптації агросектору і позицій європейських партнерів.
