У великій дипломатії важливі не гучні заяви, а тихі домовленості
Європейський Союз виключив нафтовий термінал порту Кулеві з проєкту 20‑го пакета санкцій через війну Росії в Україні. Рішення підтверджено в листі спецпредставника ЄС із питань виконання санкцій Девіда О'Саллівана до міністра закордонних справ Грузії Маке Бочорішвілі — деталь, на який варто звертати увагу, бо саме в листі зафіксовані обов'язки грузинської сторони.
Що передувало рішенню
У жовтні 2025 року Reuters повідомив, що Росія вперше постачала нафту до нового нафтопереробного комплексу в Кулеві. Це дало підстави розглядати термінал як можливий канал для обхідних схем — через морські перевалки та так званий тіньовий флот. Італія та Угорщина виступали проти включення Кулеві до санкційного пакета, а ухвалення 20‑го пакета, який планували погодити до 24 лютого, було зірване частковим вето — зокрема через енергетичні ризики, підсилені припиненням транзиту південною гілкою нафтопроводу «Дружба» після російського удару по Бродах 27 січня 2026 року.
Які гарантії отримав ЄС
Після переговорів з грузинською владою та оператором терміналу рішення переглянули. У листі зазначено, що грузинська сторона та адміністрація порту взяли на себе конкретні зобов'язання щодо заборони обслуговування суден під міжнародними санкціями. Додаткові гарантії надала компанія SOCAR, яка управляє портовою інфраструктурою, заявивши про намір дотримуватися встановленої ЄС цінової стелі на російську нафту (з 1 лютого — $44,1 за барель).
"Влада Грузії та адміністрація порту взяли на себе зобов'язання не допускати в Кулеві судна, які перебувають під міжнародними санкціями, а також не обслуговувати такі кораблі."
— Девід О'Салліван, спецпредставник ЄС із питань виконання санкцій (лист до М. Бочорішвілі)
"SOCAR має намір дотримуватися встановленої Євросоюзом цінової стелі на російську нафту."
— Заява компанії SOCAR
Аналіз: що далі і чого остерігатися
Те, що Кулеві не включили до пакета, — не просто технічна поправка. Це компроміс, який дає ЄС оперативні гарантії натомість за жорсткішу прозорість і механізми контролю. Якщо гарантії виявляться ефективними, ЄС зможе зберегти тиск на російський експорт через фінансові та страхові обмеження без розширення географії санкцій. Якщо ж ці зобов'язання виявляться декларативними — з'явиться ризик обходу санкцій через морські перевалки, що підриває дію цінової стелі та економічний тиск на Москву.
На що варто звертати увагу найближчим часом:
- реальні процедури перевірки походження вантажів і доступу до суднових документів;
- прозорість роботи порту та публічні реєстри обслужених суден;
- незалежний моніторинг AIS‑даних для виявлення змін курсів і «хопінгу» між іменами/прапорами суден;
- послідовність дій з боку ЄС у випадку порушень — чи буде санкційна відповідь проти операторів, які обслуговують підсанкційні судна.
Висновок
Рішення ЄС — це ставка на домовленість і контроль замість автоматичного розширення санкцій. Для України ключове питання залишається незмінним: чи зможе санкційний режим діяти так, щоб обмежувати доходи Росії і не давати механізмів для їхнього відновлення. Тепер хід за партнерами: декларації мають перетворитися на прозорий контроль і швидку реакцію у разі порушень. Чи вистачить політичної волі та технічних інструментів — питання, від відповіді на яке залежить ефективність наступного кроку санкційної стратегії.
