Суть справи
Київська міська прокуратура оголосила про підозру директору департаменту фінансів КМДА за фактом службової недбалості. За версією слідства, у 2020–2023 роках посадовець погодив випуск місцевих облігацій, хоча, як стверджують слідчі, потреби в запозиченнях не було — доходи бюджету нібито перевищували видатки.
За даними провадження, загальний обсяг запозичень через ці випуски становив майже 2,6 млрд грн, а втрати столичного бюджету через сплату відсотків та супутніх платежів — 581 млн грн (за висновками проведеної експертизи). 23 січня в межах розслідування відбулися обшуки в кабінетах і за місцем проживання посадовця.
Позиції сторін
"Таким чином він позичив для столичного бюджету під відсотки майже 2,6 млрд гривень при тому, що міський бюджет не мав потреби у позиках, оскільки доходи перевищували видатки. Внаслідок сплати відсотків та інших платежів для обслуговування позики, збитки столичного бюджету становлять 581 млн гривень, що встановлено проведеною експертизою."
— Київська міська прокуратура
"У департаменті фінансів наголошують, що діяли виключно в межах бюджетного законодавства та виконували рішення, ухвалене Київською міською радою, яке є обов’язковим до виконання"
— Департамент фінансів КМДА
Чому це важливо
Це не лише юридична історія — це питання управління публічними коштами. 581 млн грн, на думку слідства, пішли на обслуговування боргу замість інфраструктури чи соціальних видатків. Навіть якщо рішення ухвалювала міська рада, відповідальність за оцінку фінансової доцільності лежить на посадовцях, які готують і виконують такі рішення.
Водночас муніципальні облігації — звичний інструмент для фінансування великих проєктів. У 2021 році КМДА планувала випуск облігацій на 1,1 млрд грн саме для розвитку інфраструктури. Ключове питання — чи були ці випуски економічно обґрунтовані і чи виправдали себе інвестиційні цілі.
Що далі
Триває досудове розслідування; можливі наслідки — від кримінальної відповідальності для посадовця до політичних вимог посилити фінансовий контроль у міськраді. Для киян важливо стежити не за заголовками, а за рішеннями: чи будуть результати експертизи й слідства трансформовані у зміни процедур, підзвітність і прозорі критерії запозичень.
Питання відкрите: чи перетвориться цей кейс на прецедент для жорсткішої фінансової дисципліни в столиці — і як це вплине на здатність Києва залучати кошти на великі проєкти?
