Що сталося
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев оприлюднив у Telegram дані Мінекономіки, які показують низьку активність нової програми компенсацій майнових втрат та страхових премій для бізнесу. З моменту запуску програми подано 13 заяв на участь, до програми включено лише три суб’єкта господарювання; за компенсацією страхових премій подано чотири заяви.
"Програма не взлетіла. Вона не працює і треба бити в набат аби змінити дизайн. Звертаюсь до уряду"
— Данило Гетьманцев, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики
Деталі механізму
Кабінет міністрів запустив механізм прямої компенсації збитків для підприємств у регіонах підвищеного ризику (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області). Максимальна сума компенсації — до 10 млн грн. Для решти країни передбачена модель, схожа на кредити «5-7-9%», — держава компенсує частину вартості страхових премій, щоб знизити тариф для бізнесу до приблизно 1%.
Чому програма не дає результату
Експертний висновок і соціальні сигнали сходяться: низька кількість заяв пов’язана не лише з відсутністю потреби, а з конструктивними недоліками дизайну. За даними Мінекономіки та практиків, проблеми можуть бути такими:
- складна процедура подачі та тривала перевірка, що знижує оперативність відшкодувань;
- недостатня взаємодія з банками та страховиками, через що бізнес не бачить реальної практичної вигоди;
- брак цілеспрямованої інформаційної кампанії — багато підприємств просто не знають, як скористатися механізмом;
- ринкові тарифи страхування воєнних ризиків і відсутність конкуренції на ринку страхових продуктів.
Соціальний доказ: щорічне опитування Європейської бізнес-асоціації на початку 2026 року показало, що покриття воєнних ризиків залишається одним із ключових пріоритетів бізнесу — отже, попит є, питання в реалізації.
Що треба змінити — практичні кроки
Щоб програма почала працювати, аналітики та бізнес пропонують низку практичних змін, які не потребують складних законодавчих перетворень, але можуть змінити ефективність:
- спростити та цифровізувати процедури подачі й перевірки заявок, щоб скоротити час очікування;
- встановити чіткі SLA для перевірок і виплат — це додасть довіри до механізму;
- активніше залучити страховиків і банки до розробки продуктів, які реально працюють у ризикових регіонах;
- провести інформаційну кампанію у регіонах із прикладами успішних кейсів і покроковими інструкціями для підприємств.
Наслідки для бізнесу та держави
Якщо не виправити дизайн зараз, держава ризикує втратити шанс закріпити інвестиційну та операційну стійкість підприємств у прифронтових та постраждалих областях. Це впливає не лише на окремі компанії, але й на зайнятість, логістику та податкові надходження. Навпаки, швидкі технічні правки та прозорі механізми можуть відновити довіру і стати маркером — що держава вміє підтримувати бізнес навіть у найскладніших умовах.
Висновок
Парадокс у тому, що програма створена заради потреб бізнесу, але не відповідає на їхню реальну логіку роботи. Тепер хід за урядом: декларації мають перетворитися на конкретні процеси з вимірними результатами. Питання не в ідеї — вона є і важлива — а в її виконанні. Чи встигне система змінитися до того, як бізнес зробить висновки на користь консервації або релокації?
