У великій дипломатії — тихі домовленості
Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 12 березня опублікував відкритий лист до президента Володимира Зеленського, у якому наполягає на відновленні транзиту нафти через нафтопровід «Дружба». Повідомлення привертає увагу не лише через економічні аргументи — у Словаччині проживає понад 180 000 українців — а й через пропозицію Єврокомісії фінансувати можливий ремонт.
Про що просить Братислава
Фіцо висунув три ключові прохання: відновити транзит у найкоротший термін; у разі пошкодження дозволити інспекційну перевірку Єврокомісії та відповідних експертів; прийняти пропозицію ЄК профінансувати ремонт і скористатися ремонтними потужностями Словаччини. Під документом стоять підписи лідерів Hlas – SD і SNS, тоді як місця для інших парламентських партій залишилися порожніми.
«Це завдає не лише економічної шкоди, а й створює серйозні логістичні проблеми. Йдеться про рішення, яке можна порівняти з одностороннім припиненням транзиту газу… Словаччина, відповідно до рішень ЄС та винятків із санкцій проти РФ, має право й надалі закуповувати нафту російського походження»
— Роберт Фіцо, прем'єр-міністр Словаччини
Чому це важливо для України
Рішення про транзит зачіпає три рівні інтересів: економічний (доходи від транзитних платежів), логістичний (маршрути постачання пального для сусідів) та безпековий (ризик нових ударів по інфраструктурі і по ремонтних бригадах). Київ уже пропонував Будапешту та Братиславі альтернативні шляхи постачання, а також підкреслює, що певні пошкодження нафтопроводу стали наслідком ворожих ударів і що ремонтні роботи піддаються атакам.
Наслідки і можливі сценарії
Якщо інспекція Єврокомісії підтвердить технічну можливість ремонту, це дасть юридичний і фінансовий підґрунтя для відновлення транзиту. Та без чітких гарантій безпеки кожне відновлення залишатиметься вразливим. Для України це означає: погоджуватися на інспекції та фінансування — але лише за умов, коли ремонтні роботи будуть захищені і синхронізовані з питаннями оборони та розвідки.
Підсумок
Лист Фіца ставить просте, але суттєве питання: чи перетворяться європейські заяви на практичні заходи, які захистять інфраструктуру й одночасно врахують безпекові ризики України? Відповідь залежить від координації між Києвом, Братиславою та Брюсселем — технічні інспекції, фінансування ремонту і, головне, гарантії безпеки для ремонтних бригад.
