Організація виборів як питання безпеки та довіри
Перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко прямо заявив: організація майбутніх виборів у нинішніх умовах коштуватиме «може й більше 10 мільярдів гривень», і ці видатки мають частково або повністю лягти на плечі міжнародних партнерів (інтерв'ю Noviny.LIVE). Це не лише арифметика — це питання, що поєднує логістику, права громадян і міжнародну легітимність результатів.
«Це мільярди гривень. У нас звичайні вибори обходилися у 2-3 мільярди… Зараз мова йде про, може, й більше 10 мільярдів. Тут треба розуміти, що партнери мають повністю це забезпечувати»
— Олександр Корнієнко, перший віцеспікер ВР, голова партії 'Слуга народу' (Noviny.LIVE)
Чому вартість зросла
Причини прості й одночасно складні. По-перше, масштаб викликів: за оцінкою посадовців, понад 4 мільйони громадян зараз перебувають за кордоном — їм потрібно забезпечити можливість голосувати різними способами. По-друге, руйнування інфраструктури: у різних оцінках фігурують цифри від 2 000 до 6 000 дільниць, які пошкоджені або зруйновані. По-третє, інфляція і дорожчі логістика, охорона та оплата праці членів комісій — близько 70% витрат припадає на зарплати членів виборчих комісій (оцінки ЦВК).
Розбіжності в оцінках — що означають різні цифри
Оцінки різняться: заступник голови ЦВК Сергій Дубовик говорив про суму близько 20 млрд грн з урахуванням супутніх витрат (інтерв'ю РБК-Україна), тоді як Корнієнко називає «понад 10 млрд». Різниця частково зумовлена методологією: чи враховувати всі супутні витрати (логістику, інформаційні кампанії, безпеку, міжнародну допомогу), чи лише прямі видатки на дільниці та комісії. Також важливий термін розгляду — базова оцінка для парліментарних чи президентських виборів суттєво відрізняється.
«Проведення майбутніх виборів щонайменше у 20 мільярдів гривень з урахуванням усіх супутніх витрат»
— Сергій Дубовик, заступник голови ЦВК (РБК-Україна)
Хто платитиме і яким має бути план
Запит на міжнародне фінансування — це не крик у порожнечу, а практичний розрахунок. Партнери вже фінансують безпекові й гуманітарні програми; забезпечення виборчих прав — логічне продовження цієї підтримки та маркер довіри до відновлення демократичних процесів в Україні. Але потрібні чіткі механізми: прозорі контракти, незалежний нагляд, гарантії безпеки для виборчих комісій і громадян, що голосують як в Україні, так і за кордоном.
Висновок: вибори як тест на державність
Підрахунок гривень — важливий, але ще важливіше питання формату і гарантій. Від швидкості і прозорості домовленостей з партнерами залежатиме не лише бюджетний рядок, а й сприйняття результатів виборів міжнародною спільнотою. Чи готові партнери перейти від декларацій до конкретних фінансових і логістичних кроків — ключове питання на найближчі місяці.
Тепер хід за тими, хто говорить про підтримку демократії: чи перетворяться слова на підписані угоди та механізми, які реально забезпечать право голосу кожного українця?
