Відкладаємо емоції: що сталося в Ірані і чому це важливо
Reuters повідомило, що в п'ятницю, 9 січня, влада Ірану фактично відключила країну від інтернету, аби придушити масові протести. Телефонний зв'язок був ускладнений, щонайменше шість рейсів між Дубаєм і іранськими містами скасували, а місцеві новинні сайти працювали з перебоями.
Протести, що почалися наприкінці грудня через стрімке зростання інфляції, переросли у наймасштабніші заворушення за кілька років: правозахисні організації повідомляють про до 35 загиблих і понад 1200 затриманих. Державне телебачення публікує відео пожеж і пошкоджень — від транспортних засобів до відділень банків і станцій метро.
"Минулої ночі в Тегерані група вандалів та бунтівників прийшла та зруйнувала будівлю, яка належала державі, самому народу, просто щоб догодити президенту Сполучених Штатів"
— Алі Хаменеї, верховний лідер Ірану
Режим звинувачує протестувальників у діях «на руку» зовнішнім ворогам, зокрема в інтересах Дональда Трампа. Такі меседжі виконують дві функції: легітимізувати силові дії в очах власної аудиторії та делегітимізувати протест як «імпортований». Експерти звертають увагу, що відключення інтернету — стандартний інструмент для переривання координації протестів і ускладнення документування порушень прав людини.
"Погляд усього світу звернений на вас. Виходьте на вулиці"
— Реза Пахлаві, опозиційний діяч у вигнанні
На тлі відновлених міжнародних санкцій та економічної кризи нинішні акції мають яскраво виражений соціально-економічний характер. Неназваний французький дипломат закликав Тегеран до максимальної стриманості, а США та інші гравці уважно відстежують розвиток подій.
Що важливо для України: 8 січня Міністерство закордонних справ закликало українців покинути Іран через погіршення безпекової ситуації. Блокування мереж і проблеми з авіасполученням ускладнюють евакуацію й консульську допомогу — це пряма загроза для громадян за кордоном та виклик для дипломатичних служб.
Аналіз і прогноз
Вимкнення інтернету й обмеження авіасполучення — не випадковість, а частина набору інструментів режиму для контролю над інформацією та простором протесту. Для регіону це підвищує ризики дестабілізації і впливає на гуманітарні та торгові ланцюги. Для України — нагадування про вразливість її громадян за кордоном і про необхідність оперативної координації з міжнародними партнерами.
Далі варто слідкувати за повідомленнями Reuters та інших міжнародних видань, звітами правозахисників і офіційними зверненнями МЗС. Чи зможе світ перетворити увагу на практичну підтримку іранського суспільства — питання, від відповіді на яке залежатимуть наступні кроки та масштаб наслідків.
