Коротко
Служба зовнішньої розвідки (СЗР) повідомила LIGA.net, що підсанкційний олігарх і колишній нардеп Вадим Новинський є головним донором розширення релігійних осередків, які формально позиціонують себе як Українська православна церква, але фактично працюють у синергії з Росією. За інформацією співрозмовника СЗР, Новинський фінансує близько 90% нових парафій у Європі, які приваблюють українських біженців там, де відсутні храми Православної церкви України.
Що саме повідомили джерела
"Новинський фінансує 90% нових парафій у Європі, які перехоплюють українців у містах, де немає храмів ПЦУ"
— співрозмовник у Службі зовнішньої розвідки, LIGA.net
За словами співрозмовника, ці осередки діють під прикриттям благодійності: в приміщеннях, які часто орендують російські або проросійські священники (зокрема у Брюсселі), збираються українські біженці, формуються бази даних і контакти, що можуть використовуватися для політичного впливу надалі. СЗР також вказує, що фінансування кремлівських проєктів м'якої сили за кордоном у 2026 році зросло на 40–45% — конкретну суму не уточнили.
Механізм впливу
Формула зрозуміла і не нова: відсутність локального храму ПЦУ + гуманітарні потреби переселенців = висока готовність входити до будь-якої громади. У такому просторі релігійні ініціативи стають платформою для збору контактів, інформації про настрої та мобілізації електорату. Аналітики звертають увагу, що подібні мережі діють не лише культурно-релігійно, а й як елемент довгострокової стратегії впливу.
Юридичний та суспільний контекст
Це відбувається на фоні того, що в Україні, за даними LIGA.net, у грудні продовжували функціонувати 7826 церков Московського патріархату, попри закон, який забороняє діяльність організацій, пов'язаних із РФ. У європейських столицях питання ускладнює правовий статус місцевих громад та свобода віросповідання, що дає простір для різних інтерпретацій та використання церковних мереж.
Чому це важливо для читача
Ця історія стосується не лише релігійних формальностей. Йдеться про безпеку української діаспори, про довіру до інституцій і про те, як формуються політичні настрої поза межами країни в умовах війни. Для переселенців у Європі це питання доступу до підтримки і одночасно — ризику опинитися в мережі впливу, яка може використовувати їхні дані й довіру в політичних цілях.
Що далі
Експертне середовище в Україні і за кордоном вимагає прозорішої звітності про фінансування релігійних ініціатив та активного моніторингу громад, які працюють із вразливими групами. Практичні кроки — посилення інформаційної роботи ПЦУ у містах з великою кількістю біженців, координація з місцевими властями ЄС і перевірка джерел фінансування громадських ініціатив.
Висновок
Це приклад того, як м'яка сила перетворюється на інструмент політичного впливу. Поки частина уваги зосереджена на фронті й гуманітарній допомозі, робота з інформаційною безпекою та прозорістю діаспорних інституцій має стати невід'ємною частиною національної стратегії. Питання залишається відкритим: чи зможуть українські громади в ЄС зберегти автономію від геополітичних впливів — і які кроки для цього потрібні вже сьогодні?
