Що сталося
Під тиском російських сил українські підрозділи залишили місто Сіверськ на Донеччині. Рішення ухвалили не з огляду на символіку, а через конкретні тактичні та технічні обставини — аби зберегти життя й боєздатність підрозділів. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ в інтерв’ю 24 каналу.
Чому відступ — раціональний крок
За словами командування, ключовим фактором стала втрата оперативного прикриття з повітря. Зосередження управління дронами по оптоволоконним каналам із дальністю понад 20 км змусило екіпажі відходити в глибину, а піхоту — залишити без прикриття. У цих умовах тримати війська в місті означало б невиправдано високі втрати.
"На жаль, зосередження підрозділів дронів оптоволоконним каналом управління, особливо з дальністю понад 20 км, призвело до того, що наші підрозділи, розрахунки, екіпажі дронів поступово відходили в глибину, тим самим залишили без прикриття піхоту"
— Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ, інтерв’ю 24 каналу
Тактичний контекст: рельєф і історія
Район Сіверська та сусідніх населених пунктів (Серебрянський ліс, Білогорівка) традиційно має складний рельєф — панівні висоти та крейдові вали, що дають перевагу тим, хто контролює висоти. Як нагадує головком, ці укріплення й фортифікації неодноразово використовувалися в минулому, і вони залишаються фактором, який формує тактику бою сьогодні.
Факти й часові штампи
11 грудня 2025 року в ЗСУ підтвердили, що піхотні групи РФ зайшли в Сіверськ, але офіційного визнання повного контролю ворога тоді не було. 23 грудня Генштаб офіційно підтвердив відведення наших підрозділів — рішення мотивовано збереженням особового складу та бойової спроможності.
Що це означає і які наступні кроки
Відхід на панівні висоти — стандартний маневр, що дає час на перегрупування, підсилення ППО й логістики, а також планування контрзаходів. Командування вже заявило, що плануються відповідні дії на цьому напрямку. Військові аналітики звертають увагу: збереження підрозділів у боєздатному стані зараз важливіше за символічне утримання міста ціною великих втрат.
Короткий висновок
Це не про «втрату обличчя», а про пріоритети — життя та боєздатність сил. Наступні тижні покажуть, наскільки швидко заплановані дії дозволять відновити контроль або змусити ворога переграти тактику. Поки що ключове питання: чи встигне оборонна логістика й підтримка повітряного прикриття адаптуватися до нових реалій на цьому напрямку?
