Тихі фахівці, які працюють там, де не видно телекамер
За останні півтора року в системі цивільного захисту під керівництвом МВС і ДСНС з'явилися кілька нових спеціалізованих підрозділів — і це не декларації, а практичні можливості, що вже працюють у кризі. Відтепер у арсеналі рятувальників є верхолази, які ліквідовують наслідки ударів на висотах до 60 метрів, спеціальні водолази, навчені французькими інструкторами, та енергетичні бригади, що утримують енергооб'єкти у робочому стані.
Що саме створили і де це працює
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що в нас з'явилося близько 1550 верхолазів — фахівців, яких раніше в системі не було. Створені інженерні підрозділи, спецбригада «Дельта», що висаджується у «будь-якій небезпечній точці», а також енергетичні підрозділи зі спеціальною технікою та роботами. МВС розгорнуло хаби з технікою в Одеській, Київській, Полтавській областях та у західному регіоні для швидкого реагування.
"У нас 1550 верхолазів. Їх не було у нас. Це ті спеціалісти, які всю зиму, минулу, особливо цю зиму, працювали на висоті від 20 до 60 метрів. На жаль, ми двох втратили..."
— Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ
Чому це критично для безпеки та життя людей
Ці підрозділи — відповідь на системну проблему: цивільний захист був практично знищений, і відновлення триває. Практичний ефект вже видно: водолази у січні 2026 року відремонтували пробоїну в трубі ТЕЦ у Києві; енергетичні бригади нагрівали водогони та забезпечували роботу турбін, щоб не допустити замерзання мереж і втрати постачання тепла.
"Деякі ТЕЦ трималися, зокрема, дякуючи цим водолазам, які насправді в зоні величезного ризику для життя... У нас в Україні немає більше ніде таких фахівців"
— Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ
Міць у цифрах і реальні результати
Рятувальники мають генераторів сумарною потужністю 225 МВт, завдяки чому вдалося підтримувати 18 трансформаторних підстанцій, які обігрівали понад 100 будинків у Києві, три лікарні та інші важливі об’єкти. Це — конкретний внесок у безпеку та роботу критичної інфраструктури під час атак.
Ризики та людські втрати
Паралельно з технічним посиленням лишається загроза: рятувальники неодноразово ставали цілями обстрілів. За три місяці ворог понад 60 разів бив по українських рятувальниках, нові удари були у листопаді 2025 року. Станом на вересень минулого року в Україні загинули 107 рятувальників і співробітників ДСНС — це нагадування про ціну, яку платять ті, хто працює у найнебезпечніші моменти.
Що далі і на що звертати увагу
Відновлення цивільного захисту — це не емоційна картинка, а набір техніки, тренувань і логістики, що дає відчутний захист для міст і лікарень. Тепер важливо, щоб ці підрозділи отримали стабільне фінансування, сучасне обладнання та міжнародну підтримку для масштабування ефекту. Аналітики наголошують: інвестиції в такі системи — найменш помітний, але найбільш ефективний спосіб захищати життя в умовах гібридної війни.
Питання до читача: чи готова країна перетворити тимчасові успіхи на постійну систему захисту — і що для цього треба зробити першочергово?
