Заголовки про те, що людство може вимерти до 2100 року через зловмисний штучний інтелект або ядерну війну, передають суть нового звіту Комісії The Lancet лише частково. Сам документ, як його переказує The Guardian, цікавіший і практичніший: це спроба скласти перелік загроз так, щоб ним могли користуватися ті, хто розподіляє гроші та людей.
Що саме міряли
35 експертів комісії змоделювали для кожної з 17 загроз, скільки років здорового життя людство може втратити через хвороби, інвалідність або передчасну смерть. Показник називається DALY, роки життя з поправкою на інвалідність. Розрахунки робили на основі поточних тенденцій і порівнювали найкращі та найгірші сценарії.
Загроза потрапляла до списку за двома умовами: вона мала потенційно забирати багато років життя і мати реалістичні шляхи вирішення. Тобто це не рейтинг найстрашнішого, а рейтинг того, де втручання щось змінює. Ібрагім Абубакар, професор епідеміології інфекційних хвороб в UCL, пояснив логіку так:
«Ми не виходимо з позиції "ми хочемо вас налякати". Ми виходимо з того, що якщо ви сьогодні приймаєте політичні рішення, то це потенційні загрози, з якими ви можете зіткнутися, і це масштаб змін, яких ви реально можете досягти».
Вимирання проти буденної арифметики
Зловмисний ШІ, зокрема для створення біологічної зброї, і ядерний конфлікт із ризиком ядерного голоду названі в звіті загрозами вимирання. Автори прямо пишуть, що ймовірність таких подій низька. Механізм у разі ядерної війни такий: частки в верхніх шарах атмосфери блокують сонячне світло, і наступає голод. Шкода, якщо вона реалізується, була б, за словами редакції The Lancet, апокаліптичною.
Решта списку менш драматична, але саме вона сумарно дає найбільші втрати. До «головних катастрофічних загроз», які разом можуть забрати понад мільярд років здорового життя, віднесено забруднення повітря, стійкість до антибіотиків, дитяче недоїдання, клімат, збройні конфлікти, надмірне вживання алкоголю, високий тиск, нерівність доходів, низький рівень освіти, природні пандемії, ожиріння, психічне здоров'я, куріння та нездорове старіння. Ризик вимирання тут поєднується з тим, що вже відбувається зараз.
Розподіл залежить від регіону. У країнах з високими доходами головні загрози становлять неінфекційні хвороби, зокрема ожиріння та проблеми з психічним здоров'ям. У країнах з низькими доходами втрати здоров'я пов'язані, наприклад, з низьким рівнем освіти.
Ціна рішень у цифрах
Звіт дає і прикладні оцінки. Якщо обмежити потепління приблизно до 1,8 °C замість 4,4 °C, можна уникнути втрати 1,89 млрд років здорового життя. Крах або різке скорочення міжнародної медичної допомоги коштувало б до 1,5 млрд DALY до 2100 року, і майже 70% цих втрат припало б на країни Африки на південь від Сахари. Це відбувається на тлі того, що США, Велика Британія та інші великі донори за останній рік оголосили про суттєве скорочення видатків.
Тобто рішення про бюджет допомоги, ухвалене в кількох столицях, у цій моделі за масштабом порівнянне з кліматичною політикою. Дитяче недоїдання теж найбільше вражає той самий регіон.
Що в цьому списку змінилося
Співголова комісії Крістофер Мюррей з Вашингтонського університету розповів, що три роки тому вони починали з трьох очевидних загроз: конфліктів, клімату та пандемій. Тепер їх 17. На його думку, урядам потрібні гроші й кадри, щоб передбачати, запобігати й готуватися до такого широкого спектра ризиків. Оцінку мають оновлювати щороку; результати представлять на Всесвітньому саміті охорони здоров'я в Берліні.
Скептичне застереження: це модельні сценарії на 75 років, і їхня точність за таких горизонтів обмежена. Вага має не конкретна цифра, а порядок величин і сам підхід, коли загрозу оцінюють разом із тим, що з нею можна зробити.
Головне питання до річного оновлення: чи зможе список вплинути на бюджети, а не лише на заголовки? Якщо наступного року серед відповідей урядів на цей звіт не буде хоча б одного зафіксованого перерозподілу коштів на профілактику, 17 загроз так і лишаться красивою таблицею.
