фсб рф поставила крапку у справі, яка від самого початку виглядала як демонстративна вистава: остаточні звинувачення отримали Денис Попович та Микита Іванкович, яких звинувачують у підготовці замаху на митрополита Сімферопольського і Кримського Тихона (Шевкунова) — людину, яку роками називають особистим духівником путіна.
Попович тепер додатково фігурує у справі про допомогу противнику та проходження терористичного навчання. Іванковичу висунули звинувачення у державній зраді. Раніше обом інкримінували лише незаконний обіг вибухових пристроїв.
Чому саме ці двоє
Попович — уродженець України, який жив у Стрітенському монастирі та був особистим секретарем і скарбником Тихона. Тобто людина з максимальним доступом до найближчого кола впливового ієрарха. Іванкович навчався з ним в одній духовній семінарії, але прямого зв'язку з митрополитом не мав.
Саме ця асиметрія — один близький до Тихона, інший ні — і є практичним ключем до справи: фсб потрібен був не лише "виконавець", а й ланцюжок зв'язків, який можна назвати мережею. Зрада одного автоматично тягне звинувачення для іншого, навіть якщо реального операційного зв'язку між ними бракує.
Тортури як метод доказу
Обидва фігуранти заперечують провину і стверджують, що свідчення проти них отримали під тортурами.
Це не перший і не останній випадок, коли в російських справах про "українських агентів" ключовим доказом стають зізнання, здобуті силою. Практичний момент тут простий: у системі, де суд не перевіряє походження свідчень, будь-яке зізнання стає юридично достатнім — незалежно від того, як воно отримане.
Функція справи, а не факти
Митрополит Тихон вважається одним з найвпливовіших ієрархів рпц й людиною з прямим виходом на кремль. Замах на нього — сюжет, який дозволяє одночасно: показати "підступність" українських спецслужб, виправдати посилення контролю всередині рпц та відвернути увагу від внутрішніх конфліктів у церковній верхівці.
Питання, яке залишається відкритим: чи з'явиться в цій справі бодай один доказ, що не спирається на визнання під тиском — і чи взагалі така вимога має значення для російського суду.
