Коротко
Китайський стартап AgiBot представив Q1 — гуманоїда висотою 80 см, який за масою в кілька разів легший за повнорозмірні моделі, повідомляє Interesting Engineering. Компанія позиціонує пристрій як платформу для розробників і студентів: Q1 має open-source SDK і HDK, підтримує кастомні корпуси для 3D‑друку та zero‑code програмування рухів. Ціну та дату початку продажів AgiBot поки не оголосив. Для порівняння: інші гуманоїди AgiBot (серія Lingxi) зазвичай оцінюють близько $14 000. AgiBot засновано у 2023 році Пеном Чжихуєм (Peng Zhihui); у грудні 2025 року компанія повідомила про випуск свого 5000‑го робота.
Чому це має значення
Малий розмір і відкритий софт знижують поріг входу для тих, хто створює і тестує робо‑системи. Для університетів і приватних лабораторій це означає можливість робити експерименти в польових умовах або в розподілених групах — без потреби у великому цеху та значних інвестиціях у важку платформу.
З точки зору безпеки та оборони, така платформа може прискорити прототипування сенсорних модулів, алгоритмів локалізації чи маніпуляції — на етапі досліджень і розробки, де швидкість і доступність важливіші за вантажопідйомність. Водночас Q1 не замінює промислових або бойових роботів, але може стати «лабораторією на ходу» для інженерів та дослідників.
"Персональна лабораторія серед гуманоїдних роботів"
— AgiBot, опис Q1
Технічні особливості та обмеження
Q1 оснащений системою повнотілесного керування зусиллям і суглобами (Quasi‑Direct Drive), що підвищує стійкість при зіткненнях і знижує складність налаштувань під час тестів. З «коробки» доступні голосова взаємодія, позиціювання, базові освітні функції (наприклад, навчання англійської) та розважальні сценарії.
Втім, невеликі розміри і маса означають й обмежену вантажопідйомність і енергонезалежність: Q1 підходить для дослідів і навчання, але не для важких польових завдань. Ключове питання — комерційна доступність і ціна, яка визначить, наскільки швидко платформа зайде на навчальні та дослідницькі полиці.
Що далі — для України
Відкритий SDK і підтримка апаратних модулів дають Україні можливість інтегрувати такі платформи в освітні програми, приватні R&D‑центри та стартапи. Для оборонно‑технічного сектору це шанс швидко тестувати алгоритми розпізнавання, навігації та співпраці людина‑робот у контрольованих умовах.
Експертне середовище має звернути увагу на дві речі: по‑перше, перевіряти придатність платформи для конкретних завдань; по‑друге, використовувати відкритість софта для створення локальних рішень, що підвищать технологічну автономію. Це не миттєве рішення для фронту, але крок у бік демократизації інструментів робототехніки — і можливість швидше переходити від ідеї до робочого прототипу.
Висновок
Q1 — приклад того, як компактні та відкриті платформи можуть розширити поле для інновацій. Тепер питання за українською спільнотою: чи зможемо ми використати такі інструменти для навчання, швидкого прототипування і нарощування власних компетенцій у робототехніці?
