Балістична ракета — це не просто далекобійна зброя. Це технологічний бар'єр, який долали десятиліттями навіть розвинені держави. Україна намагається пройти цей шлях у стислі терміни, під тиском війни, а не в рамках планової оборонної програми.
Що вже є в українському арсеналі
У липні Міноборони підтвердило випробування ОТРК "Сапсан" від КБ "Південне". Паралельно власну програму веде компанія Fire Point — ракети FP-7 (заявлена дальність до 200 км) та FP-9 (до 855 км).
FP-7 за параметрами близька до американських ATACMS і призначена для ураження складів та скупчень техніки за лінією зіткнення. За даними Fire Point, ракета пройшла близько 15 випробувальних пусків і перебуває на етапі сертифікації в Міноборони. FP-9, у свою чергу, за дальністю здатна досягати москви.
Міжконтинентальний клас — привілей ядерних держав
До категорії МБР належать ракети з дальністю понад 5500 км. Технологічно і фінансово цей клас доступний лише обмеженому колу країн, і майже всі вони — офіційні або неофіційні ядерні держави.
- США — "Minuteman III" (до 13 тис. км, наземний старт) та "Trident II" (до 12 тис. км, підводні човни), сукупний арсенал обох типів оцінюють у близько 600 ракет.
- Росія — близько 500 МБР, переважно "Ярс" (до 12 тис. км), а також "Булава" та "Синева" морського базування. "Орєшник" за дальністю класифікують як ракету середньої дальності, а не міжконтинентальну.
- Китай — серія "Дунфен", серед якої DF-31 та DF-41 належать до міжконтинентального класу з дальністю до 15 тис. км.
- Франція — МБР лише морського базування, ракета М51 з дальністю до 10 тис. км.
- Ізраїль та Індія — офіційно не підтверджують наявність МБР, але за неофіційними оцінками Jericho III долає понад 6 тис. км, а індійська Агні-V — від 5 до 8 тис. км.
- Північна Корея — найзакритіша інформація, припускають наявність щонайменше однієї ракети міжконтинентального класу в сімействі Hwasong.
Ракети меншої дальності: коло держав ширше, але не набагато
Класифікація тут інша: тактичні балістичні ракети — до 300 км, малої дальності — 300–1000 км, середньої — 1000–5500 км.
Китай має зразки практично у всіх цих категоріях і навіть постачав технології іншим країнам — комплекси Yıldırım та Bora у Туреччині створювалися на базі китайських розробок. Сьогодні Туреччина вже виробляє власні системи, зокрема Tayfun Block-2 із заявленою дальністю до 800 км.
США використовують ATACMS (300 км, з модифікаціями до 450 км) та PrSM (до 500 км). Росія застосовує проти України "Іскандер-М" (до 500 км) поряд із комплексами більшої дальності "Ярс" та "Булава".
Власне виробництво балістичних ракет дальністю до 5500 км також мають Іран, Індія, Північна Корея та Пакистан.
Що це означає для України
Для української армії балістика — це насамперед інструмент ураження цілей, недосяжних для іншого озброєння: складів, командних пунктів, виробничих потужностей у глибині території ворога. Питання престижу тут другорядне — головне, чи вдасться довести програму від випробувань до серійного виробництва в умовах війни, коли на це немає десятиліть, як у інших країн клубу.
