Мешканці Виноградаря їздять у центр Києва маршрутками й тролейбусами вже понад десять років із того моменту, як почалися розмови про метро в їхній район. Спершу відкриття обіцяли на 2023 рік. Тепер, у 2026-му, підземка все ще будується, а головна перешкода — не інженерна, а бюджетна: грошей вистачає лише на кожну сьому частину того, що потрібно для завершення робіт у визначені договором строки.
Дірка у 10 мільярдів
КП "Київський метрополітен" назвало конкретну суму, необхідну для добудови першої черги лінії до Виноградаря: 11,57 млрд грн з міського бюджету. У програмі економічного і соціального розвитку столиці на 2026 рік на цей проєкт закладено 1,69 млрд грн — менше 15% від потреби. Різниця у майже 10 млрд грн — це та частина роботи, яку без додаткового фінансування просто не виконають цього року.
Для мешканців мікрорайону це не абстрактна цифра з таблиці. Це різниця між "метро відкриють за графіком" і "метро відкриють колись". Договір із підрядником, ТОВ "Група компаній "Автострада", підписали в серпні 2024 року на 30 місяців — тобто орієнтовний фінал припадає на початок 2027-го. Але сам метрополітен визнає: строки залежать не від будівельників, а від того, скільки коштів місто зможе виділити у 2027–2029 роках, а ці суми ще навіть не затверджені.
Що вже збудовано, а що — ні
Роботи не стоять на місці. На майбутній станції "Мостицька" вже облаштували огороджувальні конструкції методом "стіна в ґрунті" та звели основні елементи протидуттєвої збійки й вентиляційного вузла. На "Варшавській" (колишня проєктна назва — "Проспект Правди") готові перехід із двома виходами через проспект Європейського Союзу та оборотні тупики, а кабельну лінію напругою 110 кВ уже перенесли.
Але завершити ці станції неможливо без переносу цілого комплексу міських комунікацій — водопроводу, каналізації, газопроводу, тепломережі та телефонної каналізації, які проходять якраз там, де мають з'явитися тунелі. У метрополітені прямо визнають, що умови складні:
Роботи виконуються у складних гідрогеологічних умовах, за наявності розгалуженої мережі інженерних комунікацій, що прокладені на різних глибинах закладання, та в умовах щільної міської забудови.
До цього додається воєнний стан. У метрополітені окремо підкреслюють, що комендантська година та інші обмеження безпосередньо впливають на темпи робіт — будівельники не можуть працювати цілодобово, як це було би в мирний час.
Історія, у якій гроші вирішували все
Це вже друга спроба збудувати цю лінію. Перший підрядник, "Київметробуд", отримав контракт ще в листопаді 2018 року, а роботи почалися у 2019-му. До 2021 року станції "Мостицька" і "Проспект Правди" будували начебто за графіком — тодішній начальник метрополітену Віктор Брагінський навіть заявляв, що підрядник не просив зміни строків. Однак повномасштабне вторгнення, воєнні бюджетні обмеження та конфлікт між замовником і підрядником призвели до того, що у 2023 році "Київметробуд" і субпідрядники повністю зупинили роботи — після рішення апеляційного господарського суду. Місто довелося переглядати проєкт, замовляти нову проєктну документацію і оголошувати новий тендер. Новий договір із "Автострадою" на 13,785 млрд грн уклали лише в серпні 2024 року.
Тобто нинішній брак фінансування — не разовий збій, а продовження історії, у якій гроші й воєнні обставини вже одного разу зупинили будівництво на цілий рік із зайвим.
Що це означає для мешканців
- Поки місто не затвердить обсяги фінансування на 2027–2029 роки, точної дати відкриття метро не назве навіть сам метрополітен.
- Наявні 1,69 млрд грн на 2026 рік дозволять продовжити роботи на "Мостицькій" та "Варшавській", але не прискорять їх настільки, щоб наздогнати початковий графік у 30 місяців.
- Мер Києва Віталій Кличко наприкінці 2025 року говорив про завершення основних конструкцій "Мостицької" у 2026 році — але це стосується лише однієї станції з двох, і не означає відкриття руху пасажирів.
Якщо в бюджеті-2027 Київ не знайде спосіб закрити хоча б половину з бракуючих 10 мільярдів гривень, мешканцям Виноградаря доведеться відзначати не відкриття метро, а вже третій перенесений дедлайн поспіль. Питання, яке залишається відкритим: чи готове місто фінансувати підземку темпами воєнного бюджету, чи цей проєкт знову розтягнеться на роки понад контракт?
