Що сталося
Дніпровська окружна прокуратура міста Києва скерувала до суду обвинувальний акт щодо керівника підприємства, яке виконувало капітальний ремонт Гідропарку з грудня 2024 року по жовтень того самого року. Слідство встановило, що **керівник підписав акти з завищеними цінами на будівельні матеріали**, не перевіривши обґрунтованість їхньої вартості. Внаслідок цього з міського бюджету було переплачено понад **1,2 млн грн**.
Деталі й наслідки
Під час досудового розслідування відповідач відшкодував завдані збитки та добровільно переказав **200 000 грн** на потреби Збройних Сил України. Дії керівника кваліфіковано за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України; справу скеровано до суду для розгляду по суті.
Контекст: чому це має значення
Коли країна витрачає кожну гривню в умовах повномасштабної війни, такі випадки мають подвійний ефект: прямі втрати бюджету та зниження довіри до системи державних закупівель. **Проблема не тільки в окремих переплатах — вона в прогалинах контролю, які дозволяють завищувати кошториси або узгоджувати ціни між структурами**.
Що ще в справі
У грудні минулого року правоохоронці повідомили про підозру трьом посадовцям у розтраті понад 1,2 млн грн під час капітального ремонту Гідропарку: заступнику начальника управління КО "Київзеленбуд", директору приватного товариства та кошториснику інкримінують змову і завищення цін на будматеріали.
"Дії керівника підприємства кваліфіковано за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України. Справу скеровано до суду для розгляду по суті."
— Київська міська прокуратура
Висновок
Справу має розглянути суд — і це тест для системи: чи спрацює право, а не лише публічний резонанс. Поки ж випадок підкреслює необхідність посилення контролю за кошторисами, прозорих процедур закупівель і швидкої реакції антикорупційних механізмів. У часи війни ефективний фінансовий контроль — це не бюрократія, а елемент національної безпеки. Чи зможуть інституції виправити виявлені прогалини — питання, на яке очікують відповіді кияни і держава.
