У Києві правоохоронці накрили підпільне виробництво, яке спеціалізувалося на виготовленні підробок під відомі алкогольні бренди. Під час обшуку вилучили 45 000 літрів спирту загальною вартістю близько 4,7 млн гривень — це приблизно обсяг невеликого легального лікверо-горілчаного заводу за місяць роботи.
Схема стандартна для цього ринку: дешевий технічний або харчовий спирт сумнівного походження розливається у пляшки з підробленими акцизними марками та етикетками преміальних марок. Кінцева «елітна» пляшка продається у кілька разів дорожче собівартості — різниця осідає поза будь-яким обліком.
Чому це не просто кримінал
Контрафактний алкоголь — це не лише питання несплачених податків. Неконтрольований спирт може містити метанол або сивушні домішки в концентраціях, небезпечних для життя. Щороку в Україні фіксуються десятки смертей від отруєння неякісним алкоголем, хоча повна статистика розпорошена між різними відомствами і не зводиться в єдиний реєстр.
За оцінками Асоціації «Укрспирт», частка нелегального алкоголю на українському ринку у воєнний час зросла: логістичні ланцюги порушені, контроль на ринках послаблений, а купівельна спроможність впала — споживач шукає дешевше. Це створює ідеальне середовище для підпільних цехів.
Операція є — системи немає
Кожне подібне викриття супроводжується фотозвітом із пляшками та бочками. Але публічної інформації про те, звідки береться спирт для таких виробництв, хто є кінцевим замовником збуту і скільки людей у ланцюжку — майже немає. Справи рідко доходять до вироків, а обладнання часто не знищується, а «вилучається» без подальшого публічного аудиту.
Вилучення 45 000 літрів — це, безумовно, результат. Але без відповіді на питання, де спирт купувався і як готова продукція потрапляла на полиці, це лише усунення одного цеху з десятків.
Якщо наступного року в тому самому районі з'явиться новий підпільний виробник із тим самим постачальником спирту — чи означатиме це, що операція досягла своєї мети?
