Що сталося
Голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус у зверненні до премʼєрки Юлії Свириденко, текст якого має LIGA.net, стверджує: НАЕК «Енергоатом» через «кричущу некомпетентність або корупційну зацікавленість» втратив близько 2 млрд грн. Причина — продаж значного обсягу електроенергії перед підвищенням прайс‑кепів.
Хронологія за даними звернення і відкритих повідомлень:
- Ідеї щодо підвищення прайс‑кепів обговорювалися на закритих нарадах з 8 січня — за словами депутата.
- 12–15 січня НКРЕКП публічно заявляла, що ціни залишаться незмінними.
- 14 січня Енергоатом провів аукціон і продав 2100 МВт електроенергії за «старими», нижчими цінами (формулювання з тексту депутатського звернення).
- 16 січня НКРЕКП підвищила прайс‑кепи на 82,5% — до 15 000 грн за МВт·год.
За підрахунками Геруса, різниця між ціною на аукціоні і новим прайс‑кепом призвела до недоотримання близько 2 млрд грн, які, за його словами, фактично стали прибутком приватних трейдерів.
«Виведення 2 млрд грн у такий складний період із державної компанії може розцінюватися лише як крайня форма мародерства з особливим цинізмом»
— Андрій Герус, голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ
Чому це важливо
Це не лише арифметика ринку. 2 млрд грн — реальні гроші для бюджету, які могли б іти на ремонт інфраструктури, соціальні виплати або інші критичні потреби під час війни. Крім того, ситуація підриває довіру до державних компаній і регулятора — фактор, що стримує інвестиційну впевненість у секторі.
Сигнали, на які звертає увагу Герус, мають економічний сенс: перші 15 найбільших покупців на торгах збільшили обсяги закупівель у середньому на 101%, тоді як інші 45 компаній скоротили їх у середньому на 57%. Така асиметрія у поведінці покупців корелює з імовірністю інформаційної переваги у кількох крупних гравців.
Контекст та попередні розслідування
Наприкінці минулого року НАБУ провело низку обшуків у справі, яку називають операцією «Мідас», і 11 листопада були оголошені підозри сімом фігурантам. Уряд уже розпустив наглядову раду Енергоатому і сформував новий склад, який має призначити керівника компанії. Це створює додатковий політичний і управлінський фон для нинішнього звинувачення.
Що пропонують і які ризики
Герус закликає зокрема розірвати договори від 14 січня, провести повторний аукціон за новими цінами та ініціювати службові розслідування стосовно дій НКРЕКП і Енергоатому. Це радикальні кроки, але мають очевидну мету — повернути державні кошти і відновити справедливість на ринку.
Однак потрібно розуміти юридичні і ринкові ризики: скасування укладених договорів може призвести до судових позовів, ускладнити роботу ринку і знизити довіру інвесторів. Тож діалог між правоохоронцями, регулятором і менеджментом має бути прозорим і швидким.
Висновок
Питання не лише в сумі — воно у механізмах прийняття рішень і контролю за держпідприємствами. Якщо звинувачення підтвердяться, це вказує на системну проблему управління активами, що потребує не емоційних заяв, а конкретних юридичних і організаційних рішень. Тепер черга за правоохоронцями, регулятором і новим менеджментом Енергоатому — чи зможуть вони швидко і прозоро дати відповіді на ті, хто поставив питання.
