Що сталося
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко після переговорів зі своєю іспанською колегою Терезою Перамато повідомив, що Києву вдалося домогтися створення спільної міжнародної слідчої групи (Joint Investigation Team, JIT) у справі вбивства Андрія Портнова. Портнова застрелили 21 травня 2025 року поблизу Мадрида — інцидент стався, коли він відвозив дітей до школи.
Позиція України та механіка JIT
Формат JIT означає не декларативну участь, а обмін доказами, спільне опитування свідків та координацію процесуальних кроків між прокурорами кількох держав. За словами Кравченка, для України важливо «встановити всі обставини інциденту: від виконавців і організаторів до ширшого контексту цього злочину» — це включає юридичні і оперативні аспекти, що виходять за межі лише кримінального провадження.
«Нам вдалося переконати колег у необхідності створення спільної міжнародної слідчої групи та підтвердити стратегічну роль України як партнера у цьому розслідуванні»
— Руслан Кравченко, генеральний прокурор України
Ключові факти
Коротко про те, що вже відомо і чому це важливо:
• Факт убивства: Портнова застрелили 21 травня 2025 року в елітному передмісті Мадрида.
• Секретність: агентство EFE повідомляло, що іспанське розслідування на початковому етапі було засекречено.
• Затримання підозрюваного: 25 лютого у Німеччині затримали одного із фігурантів; німецька прокуратура розглядає запит на екстрадицію.
• Підозрювані та походження: за даними «Української правди», у списках фігурантів фігурують брати Азізови, уродженці Донецької області. «Радіо Свобода» зазначає, що в одного з затриманих є російське громадянство, у іншого — підозри щодо недійсних документів.
Що це означає на практиці
JIT може пришвидшити процес збору доказів і зробити їхнім використанням у суді більш послідовним між юрисдикціями. Для України це також важливий політико-правовий сигнал: справа, пов'язана з впливовим проросійським діячем на міжнародній території, розглядається за участі Києва, а не лише як внутрішній іноземний інцидент.
Можливі наслідки
Аналітики звертають увагу, що створення JIT збільшує ймовірність успішної екстрадиції та доведення причетності організаторів, якщо докази вдасться оперативно й коректно задокументувати. Також це відправляє сигнал: українські правоохоронці вміють конвертувати дипломатичний тиск у процесуальні інструменти, необхідні для повернення справедливості.
Далі хід за європейськими партнерами: у найближчі тижні слід очікувати узгодження складу JIT, запитів на передачу матеріалів та рішень щодо екстрадиції з Німеччини. Водночас справу продовжують висвітлювати EFE, LIGA.net, «Українська правда» та «Радіо Свобода», що додає справі публічного контролю й підвищує вимоги до прозорості процесу.
Підсумок: це не лише кримінальна справа — це тест на здатність України діяти як повноцінний партнер у міжнародному правосудді. Від того, наскільки ретельно і швидко спрацює JIT, залежатиме не лише результат конкретного розслідування, а й прецедент співпраці у справах, що перетинають кордони та інтереси безпеки нашої країни.
